-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безглу́здий безглу́зда безглу́зде безглу́зді
родовий безглу́здого безглу́здої безглу́здого безглу́здих
давальний безглу́здому безглу́здій безглу́здому безглу́здим
знахідний безглу́здий, безглу́здого безглу́зду безглу́зде безглу́зді, безглу́здих
орудний безглу́здим безглу́здою безглу́здим безглу́здими
місцевий на/у безглу́здому, безглу́здім на/у безглу́здій на/у безглу́здому, безглу́здім на/у безглу́здих

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙрідше,НЕСУСВІ́ТНИЙпідсил.розм.,НЕСОСВІТЕ́ННИЙпідсил.розм.;БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність - позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙпідсил.,ДУРНИ́Йпідсил. розм.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил. розм.,ГЛУ́ПИЙпідсил. заст. (позбавлений розумного змісту); АЛОГІ́ЧНИЙкнижн. (який суперечить логіці речей). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Леся Українка); Хтось назвав ім’я баби Петрихи. Це видалося таким несусвітним, що всі зареготали (П. Панч); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспира,Гете], мов шудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко); Нехай упаду в беззмістовній борні я, - Та слово останнє, що я напишу: Марія (М. Рильський); Чайченка тоді гарячка палила; без п’яті сливе був він. Не вважають - беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (Марко Вовчок); Діденко, звертаючись до виступаючого, сказав: - Правильна думка, піднесена в абсолют, стане абсурдною... (П. Автомонов); - І що, не шкода було тобі продавати хатину й городець? - невідомо для чого виривається дурне питання (М. Стельмах); - Я вже читав газету, Бумаков. Знову ті ідіотські вигадки про "люк" (І. Кулик); У Києві люди звикли жити більше вночі, як удень, досить глупий се звичай (Леся Українка). - Пор. 1. безу́мний.
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (про зовнішній вигляд, вираз обличчя, рухи і т. ін. - у якому відсутня осмисленість), БЕЗМИ́СНИЙзах.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил.розм., ІДІОТИЧНИЙ підсил.розм., рідше.Тримаючи чарку в руках, підходить [Франчуків] до Василя і стоїть кілька хвиль, важко сопучи і поводячи безглуздими очима (Г. Хоткевич); Тітчине лице мов задеревіло, а довкола уст блукав безмисний усміх (О. Кобилянська); - Можливо, можливо, Аркадію Валеріановичу, життя покаже, - погодився становий і знову посміхнувся ідіотською, як здалося Стадницькому, посмішкою (М. Стельмах). - Пор. 2. безтя́мний.
БЕЗТЯ́МНИЙ (про зовнішній вигляд, рухи, очі і т. ін. - який виявляє ознаки безтямності), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М’ЯТНИЙрозм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙрозм., БЕЗУ́МНИЙпідсил., БОЖЕВІ́ЛЬНИЙпідсил.,ЗДУРІ́ЛИЙпідсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙпідсил. розм.Розчиняє Мар’яна двері, переступає через поріг, дивиться на всіх безтямним поглядом (А. Шиян); Нестямні очі його дивилися божевіллям (О. Довженко); Нараз смертельний переляк обхопив його, він кинувся до виходу і впав.. з безпам’ятним криком (І. Франко); Шторре слухняно сів. Погляд його став безумним (В. Собко); Прибіг старий, схопив вила, наставив їх у небо, очі божевільними стали (Григорій Тютюнник); Всі жінки посхоплювалися з лав, гляділи на Марту здурілими очима, стояли, як з дуба витесані (В. Стефаник). - Пор. 2. безглу́здий, 2. несамови́тий.
БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙпідсил.,МАЯЧНИ́Йпідсил.,МАЯЧЛИ́ВИЙпідсил. рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.А я теж мучився, дивлячись на нього. Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці (Г. Хоткевич); Але не для чаю й печива збирається вже третій вечір молодь, не для пустих розмов чи гульбища безрозсудного (П. Колесник); - Софочка пише, що її жених подав до Академії наук божевільний план: добратися до землі Банета на шлюпках. Це ж самогубство (М. Стельмах); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Г. Хоткевич); Піди тільки проти їх [людей], зроби що таке, що не в’яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Панас Мирний). - Пор. 1. безглу́здий.
НЕДОЦІ́ЛЬНИЙ (який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі), НЕРАЦІОНА́ЛЬНИЙ, НЕРОЗУ́МНИЙпідсил.,БЕЗГЛУ́ЗДИЙ підсил.Існування дрібних господарств було визнане недоцільним; Нераціональна витрата робочого часу; Нерозумне використання природних багатств; Подальший опір був би вже безглуздим; - Три роки в окопах! ..Така вже війна була безглузда. Їх кайзер гнав на убій, як овець, а нас - цар Микола (А. Головко). - Пор. 1. безглу́здий, безці́льний.