безглавий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безгла́вий безгла́ва безгла́ве безгла́ві
родовий безгла́вого безгла́вої безгла́вого безгла́вих
давальний безгла́вому безгла́вій безгла́вому безгла́вим
знахідний безгла́вий, безгла́вого безгла́ву безгла́ве безгла́ві, безгла́вих
орудний безгла́вим безгла́вою безгла́вим безгла́вими
місцевий на/у безгла́вому, безгла́вім на/у безгла́вій на/у безгла́вому, безгла́вім на/у безгла́вих