БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. - без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙрідше;ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий та безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день (Григрій Тютюнник); Погода передбачалась штильова і ясна (М. Трублаїні). - Пор. 4. спокі́йний, 4. ти́хий.

СПОКІ́ЙНИЙ (про воду, озеро, море і т. ін. - без хвиль), ТИ́ХИЙ, СУПОКІ́ЙНИЙ, ШТИЛЬОВИ́Ймор., ЗАШТИЛІ́ЛИЙмор. (на якому встановився штиль, без хвиль). Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (Леся Українка); Він підійшов до води і глянув у тиху воду маленького плеса (М. Коцюбинський); Справжня мати.. Всім, хто в морі зазнав горя і пагуби, Супокійная гаване! (М. Зеров); Штильова смуга океану; Ані руху, ані вогника. Тільки глибинна, мертва, зибінь повільно вколисує шхуну на рівному гнучкому склі заштилілого моря (З. Тулуб). - Пор. безві́тряний, 4. ти́хий.

ТИ́ХИЙ (майже непорушний, нерухомий), СПОКІ́ЙНИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ (про день, вечір тощо). В тихім повітрі кожне слово було чути, як коло вуха (Г. Хоткевич); Зненацька почав падати, кружляючи, спокійний, лапастий сніг (Ірина Вільде); З одного боку дрімав таємничий світ чорних велетнів-гір, з другого - лягло долі погідне море (М. Коцюбинський). - Пор. безві́тряний, 4. спокі́йний.