безвітрий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безві́трий безві́тра безві́тре безві́трі
родовий безві́трого безві́трої безві́трого безві́трих
давальний безві́трому безві́трій безві́трому безві́трим
знахідний безві́трий безві́тру безві́тре безві́трі
орудний безві́трим безві́трою безві́трим безві́трими
місцевий на/у безві́трому, безві́трім на/у безві́трій на/у безві́трому, безві́трім на/у безві́трих

Словник синонімів

БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. - без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙрідше;ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий та безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день (Григрій Тютюнник); Погода передбачалась штильова і ясна (М. Трублаїні). - Пор. 4. спокі́йний, 4. ти́хий.