-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний безво́лля  
родовий безво́лля  
давальний безво́ллю  
знахідний безво́лля  
орудний безво́ллям  
місцевий на/у безво́ллі, безво́ллю  
кличний безво́лля*  

Словник антонімів

ВОЛЯ БЕЗВОЛЛЯ (БЕЗВІЛЛЯ)
Влада над собою, вміння керувати своїми діями, свідомо регулювати своєю поведінкою, характер. Брак волі, наполегливості, рішучості, безвільність, безвольність.
Воля залізна, людська, могутня, незламна, непорушна, рішуча, сильна, слаба, справжня ~  безволля велике, величезне, відносне, вражаючої сили, душевне, ідейне, надзвичайне, надмірне, нестерпне, нікчемне, очевидне, повне. Виховання зусиллями, силою, твердістю волі ~  неможливо зробити що-н. через слабість волі, через безвілля. Виховувати, загартовувати, мобілізувати свою волю ~  не хотіти позбутися, розпускати, ліквідувати своє безволля. Волябезволля жінки, курця, людини, хлопця, юнака. У кого-н. є воля ~  нема волі, є безволля. Мати волю ~  повне безволля (не мати волі) добитися чого-н., досягнути чого-н., здійснити що-н., зреагувати на що-н., зробити що-н., написати що-н., перемогти кого-н., працювати де-н., прославитися чим-н.
Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі (Народне прислів’я). Ним керувало не тупе безволля, а рішуча воля до перемоги (З газет).
Воля ~безвільність //безвольність, вольовий ~безвольний