беатифікований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний беатифіко́ваний беатифіко́вана беатифіко́ване беатифіко́вані
родовий беатифіко́ваного беатифіко́ваної беатифіко́ваного беатифіко́ваних
давальний беатифіко́ваному беатифіко́ваній беатифіко́ваному беатифіко́ваним
знахідний беатифіко́ваного, беатифіко́ваний беатифіко́вану беатифіко́ване беатифіко́ваних, беатифіко́вані
орудний беатифіко́ваним беатифіко́ваною беатифіко́ваним беатифіко́ваними
місцевий на/у беатифіко́ваному, беатифіко́ванім на/у беатифіко́ваній на/у беатифіко́ваному, беатифіко́ванім на/у беатифіко́ваних