бач 1 значень

-1-
частка
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

БАЧу знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ДИВИ́СЬ ТИ[ДИВИ́ ТИ]розм.,ТИ БА́розм.,ЧИ БА́[ТИ БА́]розм.,ЧИ БА́Ч[ТИ БА́Ч]розм.,ЕЧрозм.рідше.Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); - Ба! У тебе й мати є? А я й забула (Панас Мирний); - Видно, видно вже його натуру: батьковим кресалом бавиться... Ач, іграшку собі знайшов! (О. Гончар); Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (В. Собко); От бісові діти - ти ба! (А. Головко); Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка); - Так цебто я брешу? - тут Вовк йому гукнув: - Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало! (Л. Глібов); [1 парубок:] Еч, яка цокотуха! Наче попадина квочка... А яка ж коса довга! (Д. Мордовець).
БАЧчаст., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. - для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ІЧрозм.,ОВВА́розм.рідше. [Любов:] Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); - Ба який! - здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. - Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар); - Ач як гарно та тепло, рай та й годі, - гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник); І танцює дощик в полі, в боки взявшись, - іч який! (П.Тичина); - Овва який! - Отакий. - Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (І. Сенченко).
БАЧу знач. вставн. сл., розм. (ужив. при потребі звернути увагу співрозмовника на певний аспект думки), БА́ЧИШ[БА́ЧИТЕ]розм., БА́ЧТЕрозм. ;РОЗУМІ́ЄШ[РОЗУМІ́ЄТЕ]розм.,ЗНА́ЄШ[ЗНА́ЄТЕ]розм. (мають менше змістове навантаження, ужив. звичайно з метою апеляції до слухача). Так, бач, біда: горобці щоліто повикльовують усе, що він [пан] ні понасіва (Г. Квітка-Основ’яненко); - Прийшов-таки? - бентежиться той. - А я оце ніяк, бачиш, не міг зібратися додому (М. Стельмах); - Не гнівайтесь.. на мою сорочку, - сказав сержант.. - Бачите, не мама її прала, а дівчата з фронтових пралень, а їм уже руки милом геть пороз’їдало... (О. Гончар); З такого смійсь, що світ пройти хвалився, Але спіткнувсь на першому ступні І сльози ллє, що, бачте, помилився: Бо сльози ті - дурні! (П. Грабовський); - Якраз, знаєте, на йоржеву юшку нагодились. Кипить, знаєте, вода, розумієте, власне, не вода, лавровий, розумієте, лист, перець (О. Довженко).

Словник фразеологізмів

як стій та бач (диви́сь). 1. Безпричинно, без видимих підстав. — А чого ж він лаявся? — питає [Варку] Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький).

2. Зненацька, несподівано. Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: “Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були..” (М. Рильський).

Словник синонімів

БАЧу знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ДИВИ́СЬ ТИ[ДИВИ́ ТИ]розм.,ТИ БА́розм.,ЧИ БА́[ТИ БА́]розм.,ЧИ БА́Ч[ТИ БА́Ч]розм.,ЕЧрозм.рідше.Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); - Ба! У тебе й мати є? А я й забула (Панас Мирний); - Видно, видно вже його натуру: батьковим кресалом бавиться... Ач, іграшку собі знайшов! (О. Гончар); Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (В. Собко); От бісові діти - ти ба! (А. Головко); Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка); - Так цебто я брешу? - тут Вовк йому гукнув: - Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало! (Л. Глібов); [1 парубок:] Еч, яка цокотуха! Наче попадина квочка... А яка ж коса довга! (Д. Мордовець).
БАЧчаст., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. - для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ІЧрозм.,ОВВА́розм.рідше. [Любов:] Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); - Ба який! - здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. - Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар); - Ач як гарно та тепло, рай та й годі, - гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник); І танцює дощик в полі, в боки взявшись, - іч який! (П.Тичина); - Овва який! - Отакий. - Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (І. Сенченко).
БАЧу знач. вставн. сл., розм. (ужив. при потребі звернути увагу співрозмовника на певний аспект думки), БА́ЧИШ[БА́ЧИТЕ]розм., БА́ЧТЕрозм. ;РОЗУМІ́ЄШ[РОЗУМІ́ЄТЕ]розм.,ЗНА́ЄШ[ЗНА́ЄТЕ]розм. (мають менше змістове навантаження, ужив. звичайно з метою апеляції до слухача). Так, бач, біда: горобці щоліто повикльовують усе, що він [пан] ні понасіва (Г. Квітка-Основ’яненко); - Прийшов-таки? - бентежиться той. - А я оце ніяк, бачиш, не міг зібратися додому (М. Стельмах); - Не гнівайтесь.. на мою сорочку, - сказав сержант.. - Бачите, не мама її прала, а дівчата з фронтових пралень, а їм уже руки милом геть пороз’їдало... (О. Гончар); З такого смійсь, що світ пройти хвалився, Але спіткнувсь на першому ступні І сльози ллє, що, бачте, помилився: Бо сльози ті - дурні! (П. Грабовський); - Якраз, знаєте, на йоржеву юшку нагодились. Кипить, знаєте, вода, розумієте, власне, не вода, лавровий, розумієте, лист, перець (О. Довженко).

Словник фразеологізмів

як стій та бач (диви́сь). 1. Безпричинно, без видимих підстав. — А чого ж він лаявся? — питає [Варку] Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький).

2. Зненацька, несподівано. Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: “Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були..” (М. Рильський).