-1-
дієслово недоконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив бахурува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бахуру́ймо
2 особа бахуру́й бахуру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бахурува́тиму бахурува́тимемо, бахурува́тимем
2 особа бахурува́тимеш бахурува́тимете
3 особа бахурува́тиме бахурува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бахуру́ю бахуру́ємо, бахуру́єм
2 особа бахуру́єш бахуру́єте
3 особа бахуру́є бахуру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бахуру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. бахурува́в бахурува́ли
жін. р. бахурува́ла
сер. р. бахурува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бахурува́вши

Словник синонімів

РОЗПУ́ТНИЧАТИ (жити розпусно), РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, РОЗПУ́СНИЧАТИ, ГРІХОВО́ДИТИрозм., БАХУРУВА́ТИ заст., БЛУДИ́ТИзаст. (вести розпусне статеве життя). - Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай - мало б мені було нужди... (Панас Мирний); З другими бахурують [троянці], Свої ж жінки нехай горюють (І. Котляревський).