-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баті́г  
родовий Батога́  
давальний Батогу́, Батого́ві  
знахідний Баті́г  
орудний Батого́м  
місцевий на/у Батогу́  
кличний Бато́гу*  
відмінок однина множина
називний баті́г батоги́
родовий батога́ батогі́в
давальний батогу́, батого́ві батога́м
знахідний баті́г батоги́
орудний батого́м батога́ми
місцевий на/у батозі́, батогу́ на/у батога́х
кличний бато́гу* батоги́*

Словник синонімів

БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів - в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РАрозм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́діал. (з довгими переплетеними ремінцями і звичайно коротким держаком); ПУ́ГА, КАРБА́Чдіал. (з довгими переплетеними ремінцями і коротким держаком - знаряддя пастухів). Плугатарі й погоничі кричали, ляскали батогами, поганяючи воли (І. Нечуй-Левицький); Прибіг Хома, в постолах, і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Заляскали бичі, загарцювали пильні степові хижаки [татари], що вели свою здобич (З. Тулуб); Люто свиснув гарапник, дві вогкі смуги зашипіли піною на кінських спинах (М. Стельмах); Дід свиснув малахаєм - вівці розскочились (Панас Мирний); Коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.., то наказує кучерові.. розганяти їх [телят, свиней, гусей і т. ін. на вигоні] байбарою, щоб не задавити котрогось (Григорій Тютюнник); Від світання до самого вечора я пас корову і після заходу сонця гнав її додому, бахкаючи довжелезною, просмоленою зміюватою пугою, виплетеною власними руками (О. Копиленко); Ніжне дівча.. брало.. гнучкий плетений з ременя карбач (І. Ле). - Пор. канчу́к.
КАНЧУ́К (батіг із сплетених ременів з коротким пужалном), НАГА́Й, НАГА́ЙКА, ТРІПА́ЧКАрозм.; ТРІЙЧА́ТКАрозм. (з трьома хвостами); ДРОТЯ́НКА (з дроту). Він оперезав коня канчуком, і кінь враз вихопився вчвал (Л. Смілянський); У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять. Осаули з нагаями На панщину гонять (пісня); Вася передав йому свою польову сумку з ротними списками, коня і товсту плетену нагайку (О. Гончар); На крик влетів до казні капрал з тріпачкою в руці (І. Франко); Ці незрозумілі слова - кажуть, піп такими в церкві службу править - підкріплювалися трійчаткою, триремінним батіжком (О. Іваненко); Над головою йому.. засвистіла дротянка... Вона оперезала все тіло болючими, нестерпними голками (Г. Косинка). - Пор. 1. баті́г.
ОГУ́ДИНАзбірн. (стебла виткої або сланкої рослини - перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУДдіал.;ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Розгортала шорстке листя огудини, пов’ялої од спеки, й огірки в пелену кидала... (А. Головко); З городів тягнуло терпкими димами - то там, то сям палили прив’ялі бур’яни та огудиння (М. Олійник); На баштані під лісом дощ прибив гудиння, а омиті дощем кавуни виблискували, як викупані діти (В. Земляк); Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); За корчмою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (С. Васильченко). - Пор. бади́лля.

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́́би і т. ін.) з кло́́ччя баті́́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський).

2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..).

3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́́г з кло́́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко).

з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу); Його [чеха] знайшли і хотіли знов забрати, певне, щоб він їхнім дамам з-під батога грав на скрипці (Іван Ле).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як баті́́г на мотови́́ло, зі сл. схо́́жий, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий). Тепер уже всі [хлопці] глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються. Справді ж бо — схожий Микола на вихователя, як батіг на мотовило (Ю. Збанацький).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як батого́м сікну́ти (сікону́ти). Сказати різко щось неприємне. Управитель уже з докором звертається до Якубенка.— Лесю, хоч худобу пожалій.— А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах).

як батого́м сікну́ти (сікону́ти). Сказати різко щось неприємне. Управитель уже з докором звертається до Якубенка.— Лесю, хоч худобу пожалій.— А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як (мов, ні́́би і т. ін.) з кло́́ччя баті́́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський).

2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..).

3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́́г з кло́́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

-2-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баті́г  
родовий Батога́  
давальний Батогу́, Батого́ві  
знахідний Баті́г  
орудний Батого́м  
місцевий на/у Батогу́  
кличний Бато́гу*  
відмінок однина множина
називний баті́г батоги́
родовий батога́ батогі́в
давальний батогу́, батого́ві батога́м
знахідний баті́г батоги́
орудний батого́м батога́ми
місцевий на/у батозі́, батогу́ на/у батога́х
кличний бато́гу* батоги́*

Словник синонімів

БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів - в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РАрозм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́діал. (з довгими переплетеними ремінцями і звичайно коротким держаком); ПУ́ГА, КАРБА́Чдіал. (з довгими переплетеними ремінцями і коротким держаком - знаряддя пастухів). Плугатарі й погоничі кричали, ляскали батогами, поганяючи воли (І. Нечуй-Левицький); Прибіг Хома, в постолах, і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Заляскали бичі, загарцювали пильні степові хижаки [татари], що вели свою здобич (З. Тулуб); Люто свиснув гарапник, дві вогкі смуги зашипіли піною на кінських спинах (М. Стельмах); Дід свиснув малахаєм - вівці розскочились (Панас Мирний); Коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.., то наказує кучерові.. розганяти їх [телят, свиней, гусей і т. ін. на вигоні] байбарою, щоб не задавити котрогось (Григорій Тютюнник); Від світання до самого вечора я пас корову і після заходу сонця гнав її додому, бахкаючи довжелезною, просмоленою зміюватою пугою, виплетеною власними руками (О. Копиленко); Ніжне дівча.. брало.. гнучкий плетений з ременя карбач (І. Ле). - Пор. канчу́к.
КАНЧУ́К (батіг із сплетених ременів з коротким пужалном), НАГА́Й, НАГА́ЙКА, ТРІПА́ЧКАрозм.; ТРІЙЧА́ТКАрозм. (з трьома хвостами); ДРОТЯ́НКА (з дроту). Він оперезав коня канчуком, і кінь враз вихопився вчвал (Л. Смілянський); У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять. Осаули з нагаями На панщину гонять (пісня); Вася передав йому свою польову сумку з ротними списками, коня і товсту плетену нагайку (О. Гончар); На крик влетів до казні капрал з тріпачкою в руці (І. Франко); Ці незрозумілі слова - кажуть, піп такими в церкві службу править - підкріплювалися трійчаткою, триремінним батіжком (О. Іваненко); Над головою йому.. засвистіла дротянка... Вона оперезала все тіло болючими, нестерпними голками (Г. Косинка). - Пор. 1. баті́г.
ОГУ́ДИНАзбірн. (стебла виткої або сланкої рослини - перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУДдіал.;ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Розгортала шорстке листя огудини, пов’ялої од спеки, й огірки в пелену кидала... (А. Головко); З городів тягнуло терпкими димами - то там, то сям палили прив’ялі бур’яни та огудиння (М. Олійник); На баштані під лісом дощ прибив гудиння, а омиті дощем кавуни виблискували, як викупані діти (В. Земляк); Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); За корчмою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (С. Васильченко). - Пор. бади́лля.

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́́би і т. ін.) з кло́́ччя баті́́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський).

2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..).

3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́́г з кло́́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко).

з-під па́лиці (па́лки, батога́). Проти власного бажання, з примусу. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (З журналу); Його [чеха] знайшли і хотіли знов забрати, певне, щоб він їхнім дамам з-під батога грав на скрипці (Іван Ле).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як баті́́г на мотови́́ло, зі сл. схо́́жий, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий). Тепер уже всі [хлопці] глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються. Справді ж бо — схожий Микола на вихователя, як батіг на мотовило (Ю. Збанацький).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як батого́м сікну́ти (сікону́ти). Сказати різко щось неприємне. Управитель уже з докором звертається до Якубенка.— Лесю, хоч худобу пожалій.— А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах).

як батого́м сікну́ти (сікону́ти). Сказати різко щось неприємне. Управитель уже з докором звертається до Якубенка.— Лесю, хоч худобу пожалій.— А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Три роки, як батогом ляснув, пішли на школу (Г. Хоткевич); Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Минули роки, як би батогом луснув! — погоджується Михайло (І. Чендей).

як (мов, ні́́би і т. ін.) з кло́́ччя баті́́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський).

2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..).

3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́́г з кло́́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).

як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей); П’ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький); Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів). як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). — Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний); — Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз). як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник).