-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив батькува́тися, батькува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   батьку́ймося, батьку́ймось
2 особа батьку́йся, батьку́йсь батьку́йтеся, батьку́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа батькува́тимуся, батькува́тимусь батькува́тимемося, батькува́тимемось, батькува́тимемся
2 особа батькува́тимешся батькува́тиметеся, батькува́тиметесь
3 особа батькува́тиметься батькува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа батьку́юся, батьку́юсь батьку́ємося, батьку́ємось, батьку́ємся
2 особа батьку́єшся батьку́єтеся, батьку́єтесь
3 особа батьку́ється батьку́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
батьку́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. батькува́вся, батькува́всь батькува́лися, батькува́лись
жін. р. батькува́лася, батькува́лась
сер. р. батькува́лося, батькува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
батькува́вшись

Словник синонімів

ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами),ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́розм.,НАБИРА́ТИрозм.,УЗИВА́ТИ[ВЗИВА́ТИ]розм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ХРЕСТИ́ТИрозм.,ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИрозм.,ОЗИВА́ТИрідше,ПОЧИ́ТУВАТИрозм.рідко,ПОЧИТА́ТИрозм. рідко,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,ФУ́КАТИдіал.,ФУ́КАТИСЯдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИ діал.,ЦАБА́НИ́ТИдіал.;ЛИХОСЛО́ВИТИ (перев. соромітними словами); БАТЬКУВА́ТИрозм., БАТЬКУВА́ТИСЯрозм. (образливо згадуючи батька);МАТЮКА́ТИрозм.,МАТЮКА́ТИСЯрозм.,МАТІРКУВА́ТИрозм. (вживаючи матюки); ЧОРТИХА́ТИСЯрозм.,ЧЕРКА́ТИрозм.,ЧЕРКА́ТИСЯрозм.рідше (згадуючи чорта). - Док.: ви́лаяти, нала́яти, обла́яти рідкови́лаятися, нала́ятися, обізва́ти, проклясти́, набра́ти, узва́ти, пошпе́тити, ви́батькувати, ви́батькуватися, озва́ти. Данилко знаходив батька й вів додому, дорогою він лаяв його всіма словами, які чув од мами (Ю. Яновський); Навіть Брага Левко Іванович, який рідко лається, зараз не дуже добирає слова (О. Гончар); Олекса .. обзиває брата усякими словами (М. Стельмах); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дражни, коли хочеш, щоб статкували (прислів’я); Жінка до мене: - Ти сякий, ти такий, ти затеряв ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну паплюжить (Лесь Мартович); Крик, гармидер і шум. Польові цабанять, В батька-матір кленуть, стадо хочуть загнать (І. Франко); Хіба не вони зневажають ваше добре ім’я, узиваючи Вас хамами та рабами неключими? (П. Куліш); Він, голову піднявши вгору, Кричав, опарений мов пес. Олімпських шпетив на всю губу (І. Котляревський); Заніздра.. хрестив Гудзя не зовсім приємними епітетами (С. Добровольський); [Явтух:] Та й чого ти мене раком озиваєш? (О. Корнійчук); Шарківна почитує [молодицю] і в батька, і в матір, і в рід увесь, аж луна ходить над базаром (С. Васильченко); [Марія Михайлівна:] У нас в полку буводин такий партизан, то бувало цілий день лається. ..В окопі чи в засідці сидить і то не втерпить - висуне голову і криє білих (І. Кочерга); По-соромітському не кобенить [Добрість], не виє, Під лавкою в шинку, мов цуцик, не засне (П. Гулак-Артемовський); [Агафія:] Батько гнівався, фукав, ну, але нарешті не боронив, - каже: най буде професором (І. Франко); - Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався, не бив мене так, як шандар (І. Франко); Вона так псячить чоловіка (Словник Б. Грінченка); І чого їм від нього треба? Не курить, не п’є, не лихословить (Л. Дмитерко); Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись.. (Панас Мирний); - Вночі в вагоні ти, Грицьку, інакше говорив. Чи забув, як батькувався сам від обурення? (А. Головко); А пан скажений. ..Ну вже ж і матюкав, сукин син! (Остап Вишня); Хтось матюкався нам услід, ховаючися за тинами... (В. Сосюра); Лаялись [у тюр-мі] страшенно: ... тут кляли й матіркували у все, в що хочете (М. Коцюбинський); Він нервувався й чортихався так, що аж кінь під ним танцював (Д. Бузько); [Стась:] Чорт би забрав усіх Кармелюків на світі! [Пані:] Я ж тебе прошу, як доброго: ..не черкай хоч сьогодні! (С. Васильченко); - Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті, - благальним тоном промовила мати (О. Гончар).
СВАРИ́ТИСЯбез додатка, з ким (дорікати один одному, звинувачувати один одного в чомусь тощо), ПЕРЕСВА́РЮВАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯрозм.,ГАРИ́КАТИСЯрозм.,ГИ́РКАТИСЯрозм.,ГА́РКАТИСЯрозм.,ЗМАГА́ТИСЯрозм. рідше,ВАДИТИСЯдіал., ВАГУВА́ТИСЯдіал., ФУ́КАТИСЯдіал.;ПІКІ́РУВАТИСЯ (обмінюватися гострими словами); СКАНДА́ЛИТИ (вчиняти особливо гостру, галасливу сварку, що набуває розголосу); ЛА́ЯТИСЯ, ПАПЛЮ́ЖИТИСЯрозм. (ображати один одного лайливими словами); ЗАДИРА́ТИСЯз ким,ЗАЇДА́ТИСЯз ким (починати сварку); БАТЬКУВА́ТИСЯ (особливо грубо). Чи то раз бува, що чоловік із жінкою сваряться? (Леся Українка); [Мусій:] Як маємо гризтись та свариться, Давайте будемо краще мириться (М. Кропивницький); Гризеться [Лукія Назарівна] з директором, ніколи, здається, між ними миру нема (О. Гончар); Старий знову чогось не помирився із сином і навіть у Святвечір знайшов час гарикатись (М. Стельмах); Діти щебечуть під вікном, не гиркаються (В. Кучер); [Рябина:] Оба вони [писар і корчмар].. потаємно гаркаються (І. Франко); Соломія.. реготалась, неначе вона й не змагалась і не лаялась з Романом того-таки дня (І. Нечуй-Левицький); Не зжиться двом добрим молодцям: Із-за мене все вадяться вони (І. Франко); Він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче і вони щодня вагуються (Ганна Барвінок); Судія.. говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався (І. Франко); Мсьє і мадам Енно, пікіруючися гострими слівцями з приводу щойно пережитих пригод, стояли поруч на носі катера (Ю. Смолич); - А батько, мати дома? - Дома. - Що ж вони роблять? - Лаються (Панас Мирний); Ледаркуватий, добродушний.. Піхтір не любив задиратись з хлопцями (С. Васильченко); Віктор рішуче приступив до Тимка: - Чого ти заїдаєшся? (Ю. Збанацький). - Пор. 1. посвари́тися.