батько 1

-1-
іменник чоловічого роду, істота
* Але: два, три, чотири ба́тька

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́тько батьки́
родовий ба́тька батькі́в
давальний ба́тькові, ба́тьку батька́м
знахідний ба́тька батькі́в
орудний ба́тьком батька́ми
місцевий на/у ба́тькові, ба́тьку на/у батька́х
кличний ба́тьку батьки́

Словник синонімів

БА́ТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей), ТА́ТОрозм.,БА́ТЯрозм. рідко,ОТЕ́ЦЬуроч., діал.,НЯ́НЬОдіал.,НЯ́НЬОдіал.,НЯ́НЬКОдіал.;ПАНОТЕ́ЦЬзаст. (з повагою). Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О. Довженко); - Вже десятий місяць твоєму козакові. "Мамо" вимовляє, а коли б ти був, говорив би й "тато" (М. Стельмах); - Він під вишнею свою копійку закопав, - пояснив Іван, одягаючись уже в школу. - А батя там яму викопали (П. Панч); Добре дітям, доки в них Є отець і мати. Та Василько - сирота - Мусив бідувати (Д. Павличко); [Бабуся:] А неньо ваш туди іти не буде. Він має повернути з того боку (П. Воронько); Няньку-у! - Няньку-у! - гукав Петрик на батька, що далеко вирвався вперед (І. Чендей); - Шли, князю, старостів! Нехай вони передніше поговорять з моїм панотцем. А я вже аж потім скажу своє слово, - сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький).
БА́ТЬКО (ужив. при ввічливому звертанні до чоловіка літнього віку), ПАНОТЕ́ЦЬзаст., Добре єси, мій кобзарю, Добре, батьку, робиш (Т.Шевченко); [Матрона (до старого патриція):] Подивись лишень, панотче, - се що за знак? (Леся Українка).
ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей - загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́рідше, ПРОВОДА́Ррідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ[ПРОВІ́ДЦЯ]розм. рідко,ПРИВІ́ДЕЦЬ[ПРИВІ́ДЦЯ]розм. рідко,ВОЖА́Крозм. рідко; БА́ТЬКОзаст. (шаноблива назва ватажка). Почувши ім’я буковинського народного ватажка, старий гуцул підвів голову і очі його засвітилися (І. Муратов); Провідник підпілля; Отаман із своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому (І. Нечуй-Левицький); - А Дмитро.. став нашим проводиром (З. Тулуб); Дивлячись туди, легко було уявляти себе новим ватагом опришків у цих темних горах і дебрях (П. Козланюк); Молодий ватажко [Довбуш].. нікого й нічого не боявся (Г. Хоткевич); Пісістрат, проводар мужовладний, На колісницю зійшов (переклад Б. Тена); Вони [стародавні люди] бальзамували своїх царів, старшин та провідців (Ю. Смолич); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього.. оберталися всі його прибічники (Г. Епік); Наклеп на мене зводять, нібито я до всього привідця (В. Кучер); Батько її дійсно був колись батрацьким вожаком під час страйку (О. Гончар).
ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИКуроч., БА́ТЬКОуроч., ОСНО́ВНИКдіал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам’ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників [товариства] (І. Франко); І. П. Котляревський - зачинатель нової української літератури. - Пор. організа́тор, 1. творе́ць.

Словник фразеологізмів

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну [в’язницю] або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш).

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну [в’язницю] або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш).

кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник).

кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник).

кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський).

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський).

рі́дного ба́тька прода́сть. Хто-небудь непорядний, здатний зрадити, вчинити підлість. — Знаємо ми таких приятелів [станового]. Вони вам за медалю рідного батька продадуть! — тикаючи пальцем, гукав Пищимуха (Панас Мирний).

спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові), ірон. Уживається для вираження незадоволення тим, з чим хто-небудь не може погодитися або чого не може прийняти. — Ви могли б організувати якусь акцію на Сході.— Спасибі вашій тьоті! Лізьте самі в те пекло (П. Загребельний).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

чий ба́́тько (грубо чорт) ста́́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

якза рі́́дного ба́́тька (та́́та), зі сл. пра́́вити, гну́́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський); — Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах). як за ба́́тька. В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний).

якза рі́́дного ба́́тька (та́́та), зі сл. пра́́вити, гну́́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський); — Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах). як за ба́́тька. В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний).

якна [свого́́ (рі́́дного)] ба́́тька, зі сл. крича́́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).

якна [свого́́ (рі́́дного)] ба́́тька, зі сл. крича́́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).

якна [свого́́ (рі́́дного)] ба́́тька, зі сл. крича́́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́тько батьки́
родовий ба́тька батькі́в
давальний ба́тькові, ба́тьку батька́м
знахідний ба́тька батькі́в
орудний ба́тьком батька́ми
місцевий на/у ба́тькові, ба́тьку на/у батька́х
кличний ба́тьку батьки́

Словник синонімів

БА́ТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей), ТА́ТОрозм.,БА́ТЯрозм. рідко,ОТЕ́ЦЬуроч., діал.,НЯ́НЬОдіал.,НЯ́НЬОдіал.,НЯ́НЬКОдіал.;ПАНОТЕ́ЦЬзаст. (з повагою). Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О. Довженко); - Вже десятий місяць твоєму козакові. "Мамо" вимовляє, а коли б ти був, говорив би й "тато" (М. Стельмах); - Він під вишнею свою копійку закопав, - пояснив Іван, одягаючись уже в школу. - А батя там яму викопали (П. Панч); Добре дітям, доки в них Є отець і мати. Та Василько - сирота - Мусив бідувати (Д. Павличко); [Бабуся:] А неньо ваш туди іти не буде. Він має повернути з того боку (П. Воронько); Няньку-у! - Няньку-у! - гукав Петрик на батька, що далеко вирвався вперед (І. Чендей); - Шли, князю, старостів! Нехай вони передніше поговорять з моїм панотцем. А я вже аж потім скажу своє слово, - сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький).
БА́ТЬКО (ужив. при ввічливому звертанні до чоловіка літнього віку), ПАНОТЕ́ЦЬзаст., Добре єси, мій кобзарю, Добре, батьку, робиш (Т.Шевченко); [Матрона (до старого патриція):] Подивись лишень, панотче, - се що за знак? (Леся Українка).
ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей - загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́рідше, ПРОВОДА́Ррідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ[ПРОВІ́ДЦЯ]розм. рідко,ПРИВІ́ДЕЦЬ[ПРИВІ́ДЦЯ]розм. рідко,ВОЖА́Крозм. рідко; БА́ТЬКОзаст. (шаноблива назва ватажка). Почувши ім’я буковинського народного ватажка, старий гуцул підвів голову і очі його засвітилися (І. Муратов); Провідник підпілля; Отаман із своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому (І. Нечуй-Левицький); - А Дмитро.. став нашим проводиром (З. Тулуб); Дивлячись туди, легко було уявляти себе новим ватагом опришків у цих темних горах і дебрях (П. Козланюк); Молодий ватажко [Довбуш].. нікого й нічого не боявся (Г. Хоткевич); Пісістрат, проводар мужовладний, На колісницю зійшов (переклад Б. Тена); Вони [стародавні люди] бальзамували своїх царів, старшин та провідців (Ю. Смолич); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього.. оберталися всі його прибічники (Г. Епік); Наклеп на мене зводять, нібито я до всього привідця (В. Кучер); Батько її дійсно був колись батрацьким вожаком під час страйку (О. Гончар).
ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИКуроч., БА́ТЬКОуроч., ОСНО́ВНИКдіал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам’ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників [товариства] (І. Франко); І. П. Котляревський - зачинатель нової української літератури. - Пор. організа́тор, 1. творе́ць.

Словник фразеологізмів

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну [в’язницю] або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш).

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну [в’язницю] або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш).

кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник).

кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник).

кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський).

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський).

рі́дного ба́тька прода́сть. Хто-небудь непорядний, здатний зрадити, вчинити підлість. — Знаємо ми таких приятелів [станового]. Вони вам за медалю рідного батька продадуть! — тикаючи пальцем, гукав Пищимуха (Панас Мирний).

спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові), ірон. Уживається для вираження незадоволення тим, з чим хто-небудь не може погодитися або чого не може прийняти. — Ви могли б організувати якусь акцію на Сході.— Спасибі вашій тьоті! Лізьте самі в те пекло (П. Загребельний).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

чий ба́́тько (грубо чорт) ста́́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється).

2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

якза рі́́дного ба́́тька (та́́та), зі сл. пра́́вити, гну́́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський); — Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах). як за ба́́тька. В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний).

якза рі́́дного ба́́тька (та́́та), зі сл. пра́́вити, гну́́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський); — Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах). як за ба́́тька. В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний).

якна [свого́́ (рі́́дного)] ба́́тька, зі сл. крича́́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).

якна [свого́́ (рі́́дного)] ба́́тька, зі сл. крича́́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).

якна [свого́́ (рі́́дного)] ба́́тька, зі сл. крича́́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).