-1-
множинний іменник
(вживається у складі фразеологізму ’брати за барки’)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   ба́рки
родовий   ба́рків
давальний   ба́ркам
знахідний   ба́рки
орудний   ба́рками
місцевий   на/у ба́рках
кличний   ба́рки

Словник фразеологізмів

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

бра́́тися / взя́́тися за ба́́рки (за чуби́́). Битися з кимсь чи починати бійку. Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко); — Хіба він мені брат? — каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний); // Сперечатися. Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля “самовара” (О. Гончар).

бра́́тися / взя́́тися за ба́́рки (за чуби́́). Битися з кимсь чи починати бійку. Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко); — Хіба він мені брат? — каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний); // Сперечатися. Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля “самовара” (О. Гончар).

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   ба́рки
родовий   ба́рків
давальний   ба́ркам
знахідний   ба́рки
орудний   ба́рками
місцевий   на/у ба́рках
кличний   ба́рки

Словник фразеологізмів

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

бра́́тися / взя́́тися за ба́́рки (за чуби́́). Битися з кимсь чи починати бійку. Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко); — Хіба він мені брат? — каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний); // Сперечатися. Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля “самовара” (О. Гончар).

бра́́тися / взя́́тися за ба́́рки (за чуби́́). Битися з кимсь чи починати бійку. Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко); — Хіба він мені брат? — каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний); // Сперечатися. Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля “самовара” (О. Гончар).

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало).

2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос [бурильник] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).