-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив бари́тися, бари́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   барі́мося, барі́мось, барі́мся
2 особа бари́ся, бари́сь барі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бари́тимуся, бари́тимусь бари́тимемося, бари́тимемось, бари́тимемся
2 особа бари́тимешся бари́тиметеся, бари́тиметесь
3 особа бари́тиметься бари́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа барю́ся, барю́сь баримо́ся, баримо́сь, бари́мся
2 особа бари́шся барите́ся, барите́сь
3 особа бари́ться баря́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
барячи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. бари́вся, бари́всь бари́лися, бари́лись
жін. р. бари́лася, бари́лась
сер. р. бари́лося, бари́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бари́вшись

Словник синонімів

ЗВОЛІКА́ТИз чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИщо, з чим ібез додатка,БАРИ́ТИСЯз чим і без додатка,ЗВОЛІКА́ТИСЯрозм.,ПРОВОЛІКА́ТИщо і без додатка, розм.,МАРУ́ДИТИрозм.,М’Я́ТИСЯрозм.,МНИ́ХАТИСЯдіал., зневажл.,ЧУ́ХАТИСЯфам.Данило зволікав. Щоранку вирішував їхати цього дня, потім відкладав знову (О. Копиленко); - Льошко, або ти все зараз розкажеш, або ми підемо додому, - невдоволено буркнув нетерпеливий Данько. - Чого тягнеш? (Ю. Мокрієв); [Ромодан:] Не затягуйте з документацією, щоб до зими почати будівництво заводу (О. Корнійчук); Прийшли вони до палацу Самойловичів, викликали на ґанок.. самого барона. Довго зволікався, а все ж вийшов бундючний барон (Є. Кротевич); Кожний день, кожна ніч зближала його до страшного дня, не можна було проволікати, відтягнути (Н. Кобринська); - Що се ви тут мнетесь? Чого вікон не одчиняєте? (Панас Мирний); - Прошу, пане гетьмане, це ще не все. - А чого ти мнихаєшся? (П. Панч); [Дудар:] Зараз же до нього. Понятих бери, не чухайся (І. Микитенко).
ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯрозм., ЗАБАРЯ́ТИСЯрозм., ДЛЯ́ТИСЯрозм., НАМИНА́ТИСЯрозм., ЗАГРУЗА́ТИрозм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯдіал., ЗАБАВЛЯ́ТИдіал., ЗАБА́РЮВАТИрідко, ЗАБАРЯ́ТИрідко. - Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); - Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); - Де ж це моя Настуся загаялася? - сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. - Гляди ж, не забаряйся! - підкреслила Катерина (Г. Коцюба); - Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); - Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок).

Словник відмінків

Інфінітив бари́тися, бари́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   барі́мося, барі́мось, барі́мся
2 особа бари́ся, бари́сь барі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бари́тимуся, бари́тимусь бари́тимемося, бари́тимемось, бари́тимемся
2 особа бари́тимешся бари́тиметеся, бари́тиметесь
3 особа бари́тиметься бари́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа барю́ся, барю́сь баримо́ся, баримо́сь, бари́мся
2 особа бари́шся барите́ся, барите́сь
3 особа бари́ться баря́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
барячи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. бари́вся, бари́всь бари́лися, бари́лись
жін. р. бари́лася, бари́лась
сер. р. бари́лося, бари́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бари́вшись

Словник синонімів

ЗВОЛІКА́ТИз чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИщо, з чим ібез додатка,БАРИ́ТИСЯз чим і без додатка,ЗВОЛІКА́ТИСЯрозм.,ПРОВОЛІКА́ТИщо і без додатка, розм.,МАРУ́ДИТИрозм.,М’Я́ТИСЯрозм.,МНИ́ХАТИСЯдіал., зневажл.,ЧУ́ХАТИСЯфам.Данило зволікав. Щоранку вирішував їхати цього дня, потім відкладав знову (О. Копиленко); - Льошко, або ти все зараз розкажеш, або ми підемо додому, - невдоволено буркнув нетерпеливий Данько. - Чого тягнеш? (Ю. Мокрієв); [Ромодан:] Не затягуйте з документацією, щоб до зими почати будівництво заводу (О. Корнійчук); Прийшли вони до палацу Самойловичів, викликали на ґанок.. самого барона. Довго зволікався, а все ж вийшов бундючний барон (Є. Кротевич); Кожний день, кожна ніч зближала його до страшного дня, не можна було проволікати, відтягнути (Н. Кобринська); - Що се ви тут мнетесь? Чого вікон не одчиняєте? (Панас Мирний); - Прошу, пане гетьмане, це ще не все. - А чого ти мнихаєшся? (П. Панч); [Дудар:] Зараз же до нього. Понятих бери, не чухайся (І. Микитенко).
ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯрозм., ЗАБАРЯ́ТИСЯрозм., ДЛЯ́ТИСЯрозм., НАМИНА́ТИСЯрозм., ЗАГРУЗА́ТИрозм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯдіал., ЗАБАВЛЯ́ТИдіал., ЗАБА́РЮВАТИрідко, ЗАБАРЯ́ТИрідко. - Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); - Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); - Де ж це моя Настуся загаялася? - сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. - Гляди ж, не забаряйся! - підкреслила Катерина (Г. Коцюба); - Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); - Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок).