-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | бари́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | барі́мо, барі́м |
| 2 особа | бари́ | барі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бари́тиму | бари́тимемо, бари́тимем |
| 2 особа | бари́тимеш | бари́тимете |
| 3 особа | бари́тиме | бари́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | барю́ | ба́римо, ба́рим |
| 2 особа | ба́риш | ба́рите |
| 3 особа | ба́рить | ба́рять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| ба́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бари́в | бари́ли |
| жін. р. | бари́ла |
| сер. р. | бари́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| бари́вши |
Словник синонімів
ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ [УГА́ЮВАТИ] розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). - Док.: затри́мати, заде́ржати, забари́ти, зага́яти, вга́яти [уга́яти]. Я все поривався повернутися додому, але Семен Порфирович мене затримував (Л. Смілянський); Діти скоренько позлізали з плота й хотіли-таки зараз до Трьох лісків іти, але Тетяна задержала їх (Н. Кобринська); [Пріся:] Ой, Настуня, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (С. Васильченко); - Іди, я тебе не гаятиму (А. Метлинський і М. Костомаров); - От загаяла, бісова баба! - мовив становий. - А ще кажуть, що в станового немає діла? З однією такою бабою скілько мороки набралися?.. (Панас Мирний); [Старости і бояри:] Забарила нас та Максимова мати Ласкавими словами, Солодкими медами (М. Кропивницький); Через це, щоб не забаряти Вас, так хутко і рвуся з цим листом (Панас Мирний); [Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Леся Українка). - Пор. 3. стри́мувати.
Словник відмінків
| Інфінітив | бари́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | барі́мо, барі́м |
| 2 особа | бари́ | барі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бари́тиму | бари́тимемо, бари́тимем |
| 2 особа | бари́тимеш | бари́тимете |
| 3 особа | бари́тиме | бари́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | барю́ | ба́римо, ба́рим |
| 2 особа | ба́риш | ба́рите |
| 3 особа | ба́рить | ба́рять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| ба́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бари́в | бари́ли |
| жін. р. | бари́ла |
| сер. р. | бари́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| бари́вши |
Словник синонімів
ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ [УГА́ЮВАТИ] розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). - Док.: затри́мати, заде́ржати, забари́ти, зага́яти, вга́яти [уга́яти]. Я все поривався повернутися додому, але Семен Порфирович мене затримував (Л. Смілянський); Діти скоренько позлізали з плота й хотіли-таки зараз до Трьох лісків іти, але Тетяна задержала їх (Н. Кобринська); [Пріся:] Ой, Настуня, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (С. Васильченко); - Іди, я тебе не гаятиму (А. Метлинський і М. Костомаров); - От загаяла, бісова баба! - мовив становий. - А ще кажуть, що в станового немає діла? З однією такою бабою скілько мороки набралися?.. (Панас Мирний); [Старости і бояри:] Забарила нас та Максимова мати Ласкавими словами, Солодкими медами (М. Кропивницький); Через це, щоб не забаряти Вас, так хутко і рвуся з цим листом (Панас Мирний); [Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Леся Українка). - Пор. 3. стри́мувати.