-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | барахо́льник | барахо́льники |
| родовий | барахо́льника | барахо́льників |
| давальний | барахо́льникові, барахо́льнику | барахо́льникам |
| знахідний | барахо́льника | барахо́льників |
| орудний | барахо́льником | барахо́льниками |
| місцевий | на/у барахо́льникові, барахо́льнику | на/у барахо́льниках |
| кличний | барахо́льнику | барахо́льники |
Словник синонімів
ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Грицько Григоренко); В її кімнаті.. від безлічі меблів було тісно, як у крамниці лахмітника (переклад С. Ковганюка); Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко); Не знаючи, що робити з тими лахами, попродали [жебраки] їх за пару крейцерів онучкареві (І. Франко).