-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Бара́н  
родовий Барана́  
давальний Барану́, Барано́ві  
знахідний Бара́н  
орудний Барано́м  
місцевий на/у Барані́, по Барану́  
кличний Бара́не*  
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(самець вівці)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Бара́н  
родовий Барана́  
давальний Барану́, Барано́ві  
знахідний Бара́н  
орудний Барано́м  
місцевий на/у Барані́, по Барану́  
кличний Бара́не*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бара́н барани́
родовий барана́ барані́в
давальний барано́ві, барану́ барана́м
знахідний барана́ барани́, барані́в
орудний барано́м барана́ми
місцевий на/у барано́ві, барані́ на/у барана́х
кличний бара́не барани́

Словник синонімів

ВОЛИ́НКА (народний духовий музичний інструмент, зроблений з козячої або овечої шкури і двох-трьох трубок), ДУДА́, КОЗА́, КОЗИ́ЦЯрозм.,БАРА́Ндіал.,МІХдіал.Волинка (називають також коза, баран, міх, дуда тощо) на протязі свого розвитку йшла поруч з лірою (з журналу); Хтось завзято гупав у бубон. Густо басив баян. Фальцетом озивалася дуда (С. Чорнобривець); Гей, луснули дві пістолі, задули в козиці. Заплакала дівчиниця із вінчачок йдучи (коломийка).
ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯрозм.,ТУПА́Крозм.,НЕДОТЕ́ПАрозм.,НЕТЯ́МАрозм.,НЕДО́У́МОКрозм.,НЕДО́У́Мрозм.рідше,ДУРИ́ЛОрозм.,ДУ́РНИКрозм.,ДУРНИ́ЛОрозм.,ТУМА́Нрозм.,КЕПрозм.,ТОВКА́Чрозм.,ПРОСТОРІ́КАрозм.,ЙО́ЛОПлайл.,БЕ́ВЗЕНЬлайл.,БЕВЗЬлайл.,ІДІО́Тлайл.,КРЕТИ́Нлайл.,БО́ВДУРлайл.,БЛА́ЗЕНЬлайл.,БЛАЗНЮ́Клайл.,БОВВА́Нлайл.,ДО́ВБНЯлайл.,ДОВБЕ́ШКАлайл.,ДОВБЕ́ХАлайл.,НА́ДОЛО́БЕНЬлайл.,ДУНДУ́Клайл.,БАРА́Нлайл.,ОСЕ́Ллайл.,ШЕЛЕ́ПАлайл.,ГЕВА́Лдіал.,ДУРАНДА́Сдіал.,ДУРБА́Ндіал.,ДУРБА́Сдіал.,ДУРБИ́ЛОдіал.,ШТУРПА́Кдіал.,ЛЕГЕЙДА́діал. - Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот (Ірина Вільде); Невже він такий недотепа, тупиця, щоб вистоювати годинами в той час, коли інші працюють (І. Цюпа). - Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб); Нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький); - У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура); Мудрому наш вік ціни не знає, А всі плоди його недоум пожинає (В. Мисик); - І що ти в голову собі забрав, куди ти мостишся, куди ти лізеш, дурило! (С. Васильченко); Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); - Облиш, бо кину! - аж задрижав Михайлик. - Дурнило! - стиха простогнала Рокса (О. Ільченко); "Певно, інші розумніші від мене. Їм вистачить раз прочитати та й уміють. А я йолоп і туман" (Лесь Мартович); Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів’я); - Та й дурень ти який, як бачу! - На те мені він відказав, - як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар (Панас Мирний); - Сова має нам царювати? .. Оте головате опудало, ота криводзьоба просторіка (І. Франко); - Бевзні! нікчемники!.. Пеньки головаті! -закричить на остатку Мирон (Панас Мирний); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним..- Він був мов кремінь - І перемагав (М. Рильський); Трударів, які насмілювалися критикувати начальство, Андрощук вважав бовдурами (М. Рудь); [Явдоха:] Геть, .. блазнюки, знов чортяка вас понаносила! .. (М. Кропивницький); - З університету вигнали, так він тепер хлопців туманить. - Мовчи, довбня (Григорій Тютюнник); - Ти б тільки подумала собі, порожня довбешко (В. Козаченко); - Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить ... (Я. Кочура); На просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук (І. Котляревський); [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка); Осел ти і більше нічого. Дурень останній (М. Коцюбинський); [Омелько:] Та тут ще лист від панича. [Мартин:] Чого ж ти мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий); - Ану, гевали, з дороги. Тільки й знаєте зуби скалити та прізвиська давати (Ю. Збанацький); Старий дурандас і собі ув’язався за молодими та одчайдушними (Ю. Смолич); [Мефістофель:] Це що за збан? [Мавпій:] Який ти дурбан! Та це ж казан (переклад М. Лукаша); [Генерал:] Дурбас! Двох слів затямити не можеш! (Я. Мамонтов); Ананію на мить навіть шкода зробилося цього старого дурбила (Ю. Яновський); - Хомутовников - страхіття якесь! Просто опудало, штурпак, і більше нічого! (Олена Пчілка); - Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легейда, як ти, може потішитися несподіванкою (І. Франко). - Пор. 2. божеві́льний, 3. божеві́льний.

Словник фразеологізмів

ні пес ні бара́н. Не здатний ні на що. — А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать ні доточить, ні пес ні баран, ні взад ні вперед — лишаюся посеред (Є. Гуцало).

як (мов, ні́́би і т. ін.) бара́́н в апте́́ці, зі сл. розбира́́тися, ірон., зневажл. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (розбиратися). Розбирається, як баран в аптеці (Укр.. присл..); — Я в цім ділі розбираюся приблизно так, як баран в аптеці (Д. Міщенко).

як (мов, ні́́би і т. ін.) бара́́н на но́́ві́́ воро́́та, зі сл. диви́́тися, втелю́́щитися, витріща́́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми [шевці] поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький). як козе́́л на но́́ві́́ воро́́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його [нього], як козел на нові ворота (Марко Вовчок). як теля́́ на но́́ві́́ воро́́та. Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).

-3-
іменник чоловічого роду, істота
(про нерозумну, слабодуху людину) [лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Бара́н  
родовий Барана́  
давальний Барану́, Барано́ві  
знахідний Бара́н  
орудний Барано́м  
місцевий на/у Барані́, по Барану́  
кличний Бара́не*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бара́н барани́
родовий барана́ барані́в
давальний барано́ві, барану́ барана́м
знахідний барана́ барани́, барані́в
орудний барано́м барана́ми
місцевий на/у барано́ві, барані́ на/у барана́х
кличний бара́не барани́

Словник синонімів

ВОЛИ́НКА (народний духовий музичний інструмент, зроблений з козячої або овечої шкури і двох-трьох трубок), ДУДА́, КОЗА́, КОЗИ́ЦЯрозм.,БАРА́Ндіал.,МІХдіал.Волинка (називають також коза, баран, міх, дуда тощо) на протязі свого розвитку йшла поруч з лірою (з журналу); Хтось завзято гупав у бубон. Густо басив баян. Фальцетом озивалася дуда (С. Чорнобривець); Гей, луснули дві пістолі, задули в козиці. Заплакала дівчиниця із вінчачок йдучи (коломийка).
ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯрозм.,ТУПА́Крозм.,НЕДОТЕ́ПАрозм.,НЕТЯ́МАрозм.,НЕДО́У́МОКрозм.,НЕДО́У́Мрозм.рідше,ДУРИ́ЛОрозм.,ДУ́РНИКрозм.,ДУРНИ́ЛОрозм.,ТУМА́Нрозм.,КЕПрозм.,ТОВКА́Чрозм.,ПРОСТОРІ́КАрозм.,ЙО́ЛОПлайл.,БЕ́ВЗЕНЬлайл.,БЕВЗЬлайл.,ІДІО́Тлайл.,КРЕТИ́Нлайл.,БО́ВДУРлайл.,БЛА́ЗЕНЬлайл.,БЛАЗНЮ́Клайл.,БОВВА́Нлайл.,ДО́ВБНЯлайл.,ДОВБЕ́ШКАлайл.,ДОВБЕ́ХАлайл.,НА́ДОЛО́БЕНЬлайл.,ДУНДУ́Клайл.,БАРА́Нлайл.,ОСЕ́Ллайл.,ШЕЛЕ́ПАлайл.,ГЕВА́Лдіал.,ДУРАНДА́Сдіал.,ДУРБА́Ндіал.,ДУРБА́Сдіал.,ДУРБИ́ЛОдіал.,ШТУРПА́Кдіал.,ЛЕГЕЙДА́діал. - Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот (Ірина Вільде); Невже він такий недотепа, тупиця, щоб вистоювати годинами в той час, коли інші працюють (І. Цюпа). - Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб); Нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький); - У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура); Мудрому наш вік ціни не знає, А всі плоди його недоум пожинає (В. Мисик); - І що ти в голову собі забрав, куди ти мостишся, куди ти лізеш, дурило! (С. Васильченко); Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); - Облиш, бо кину! - аж задрижав Михайлик. - Дурнило! - стиха простогнала Рокса (О. Ільченко); "Певно, інші розумніші від мене. Їм вистачить раз прочитати та й уміють. А я йолоп і туман" (Лесь Мартович); Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів’я); - Та й дурень ти який, як бачу! - На те мені він відказав, - як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар (Панас Мирний); - Сова має нам царювати? .. Оте головате опудало, ота криводзьоба просторіка (І. Франко); - Бевзні! нікчемники!.. Пеньки головаті! -закричить на остатку Мирон (Панас Мирний); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним..- Він був мов кремінь - І перемагав (М. Рильський); Трударів, які насмілювалися критикувати начальство, Андрощук вважав бовдурами (М. Рудь); [Явдоха:] Геть, .. блазнюки, знов чортяка вас понаносила! .. (М. Кропивницький); - З університету вигнали, так він тепер хлопців туманить. - Мовчи, довбня (Григорій Тютюнник); - Ти б тільки подумала собі, порожня довбешко (В. Козаченко); - Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить ... (Я. Кочура); На просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук (І. Котляревський); [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка); Осел ти і більше нічого. Дурень останній (М. Коцюбинський); [Омелько:] Та тут ще лист від панича. [Мартин:] Чого ж ти мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий); - Ану, гевали, з дороги. Тільки й знаєте зуби скалити та прізвиська давати (Ю. Збанацький); Старий дурандас і собі ув’язався за молодими та одчайдушними (Ю. Смолич); [Мефістофель:] Це що за збан? [Мавпій:] Який ти дурбан! Та це ж казан (переклад М. Лукаша); [Генерал:] Дурбас! Двох слів затямити не можеш! (Я. Мамонтов); Ананію на мить навіть шкода зробилося цього старого дурбила (Ю. Яновський); - Хомутовников - страхіття якесь! Просто опудало, штурпак, і більше нічого! (Олена Пчілка); - Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легейда, як ти, може потішитися несподіванкою (І. Франко). - Пор. 2. божеві́льний, 3. божеві́льний.

Словник фразеологізмів

ні пес ні бара́н. Не здатний ні на що. — А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать ні доточить, ні пес ні баран, ні взад ні вперед — лишаюся посеред (Є. Гуцало).

як (мов, ні́́би і т. ін.) бара́́н в апте́́ці, зі сл. розбира́́тися, ірон., зневажл. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (розбиратися). Розбирається, як баран в аптеці (Укр.. присл..); — Я в цім ділі розбираюся приблизно так, як баран в аптеці (Д. Міщенко).

як (мов, ні́́би і т. ін.) бара́́н на но́́ві́́ воро́́та, зі сл. диви́́тися, втелю́́щитися, витріща́́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми [шевці] поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький). як козе́́л на но́́ві́́ воро́́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його [нього], як козел на нові ворота (Марко Вовчок). як теля́́ на но́́ві́́ воро́́та. Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бара́н барани́
родовий барана́ барані́в
давальний барано́ві, барану́ барана́м
знахідний барана́ барані́в
орудний барано́м барана́ми
місцевий на/у барано́ві, барані́ на/у барана́х
кличний бара́не барани́
-4-
іменник чоловічого роду
(гребінь замету, крижини) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Бара́н  
родовий Барана́  
давальний Барану́, Барано́ві  
знахідний Бара́н  
орудний Барано́м  
місцевий на/у Барані́, по Барану́  
кличний Бара́не*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бара́н барани́
родовий барана́ барані́в
давальний барано́ві, барану́ барана́м
знахідний барана́ барани́, барані́в
орудний барано́м барана́ми
місцевий на/у барано́ві, барані́ на/у барана́х
кличний бара́не барани́

Словник синонімів

ВОЛИ́НКА (народний духовий музичний інструмент, зроблений з козячої або овечої шкури і двох-трьох трубок), ДУДА́, КОЗА́, КОЗИ́ЦЯрозм.,БАРА́Ндіал.,МІХдіал.Волинка (називають також коза, баран, міх, дуда тощо) на протязі свого розвитку йшла поруч з лірою (з журналу); Хтось завзято гупав у бубон. Густо басив баян. Фальцетом озивалася дуда (С. Чорнобривець); Гей, луснули дві пістолі, задули в козиці. Заплакала дівчиниця із вінчачок йдучи (коломийка).
ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯрозм.,ТУПА́Крозм.,НЕДОТЕ́ПАрозм.,НЕТЯ́МАрозм.,НЕДО́У́МОКрозм.,НЕДО́У́Мрозм.рідше,ДУРИ́ЛОрозм.,ДУ́РНИКрозм.,ДУРНИ́ЛОрозм.,ТУМА́Нрозм.,КЕПрозм.,ТОВКА́Чрозм.,ПРОСТОРІ́КАрозм.,ЙО́ЛОПлайл.,БЕ́ВЗЕНЬлайл.,БЕВЗЬлайл.,ІДІО́Тлайл.,КРЕТИ́Нлайл.,БО́ВДУРлайл.,БЛА́ЗЕНЬлайл.,БЛАЗНЮ́Клайл.,БОВВА́Нлайл.,ДО́ВБНЯлайл.,ДОВБЕ́ШКАлайл.,ДОВБЕ́ХАлайл.,НА́ДОЛО́БЕНЬлайл.,ДУНДУ́Клайл.,БАРА́Нлайл.,ОСЕ́Ллайл.,ШЕЛЕ́ПАлайл.,ГЕВА́Лдіал.,ДУРАНДА́Сдіал.,ДУРБА́Ндіал.,ДУРБА́Сдіал.,ДУРБИ́ЛОдіал.,ШТУРПА́Кдіал.,ЛЕГЕЙДА́діал. - Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот (Ірина Вільде); Невже він такий недотепа, тупиця, щоб вистоювати годинами в той час, коли інші працюють (І. Цюпа). - Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб); Нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький); - У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура); Мудрому наш вік ціни не знає, А всі плоди його недоум пожинає (В. Мисик); - І що ти в голову собі забрав, куди ти мостишся, куди ти лізеш, дурило! (С. Васильченко); Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); - Облиш, бо кину! - аж задрижав Михайлик. - Дурнило! - стиха простогнала Рокса (О. Ільченко); "Певно, інші розумніші від мене. Їм вистачить раз прочитати та й уміють. А я йолоп і туман" (Лесь Мартович); Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів’я); - Та й дурень ти який, як бачу! - На те мені він відказав, - як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар (Панас Мирний); - Сова має нам царювати? .. Оте головате опудало, ота криводзьоба просторіка (І. Франко); - Бевзні! нікчемники!.. Пеньки головаті! -закричить на остатку Мирон (Панас Мирний); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним..- Він був мов кремінь - І перемагав (М. Рильський); Трударів, які насмілювалися критикувати начальство, Андрощук вважав бовдурами (М. Рудь); [Явдоха:] Геть, .. блазнюки, знов чортяка вас понаносила! .. (М. Кропивницький); - З університету вигнали, так він тепер хлопців туманить. - Мовчи, довбня (Григорій Тютюнник); - Ти б тільки подумала собі, порожня довбешко (В. Козаченко); - Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить ... (Я. Кочура); На просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук (І. Котляревський); [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка); Осел ти і більше нічого. Дурень останній (М. Коцюбинський); [Омелько:] Та тут ще лист від панича. [Мартин:] Чого ж ти мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий); - Ану, гевали, з дороги. Тільки й знаєте зуби скалити та прізвиська давати (Ю. Збанацький); Старий дурандас і собі ув’язався за молодими та одчайдушними (Ю. Смолич); [Мефістофель:] Це що за збан? [Мавпій:] Який ти дурбан! Та це ж казан (переклад М. Лукаша); [Генерал:] Дурбас! Двох слів затямити не можеш! (Я. Мамонтов); Ананію на мить навіть шкода зробилося цього старого дурбила (Ю. Яновський); - Хомутовников - страхіття якесь! Просто опудало, штурпак, і більше нічого! (Олена Пчілка); - Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легейда, як ти, може потішитися несподіванкою (І. Франко). - Пор. 2. божеві́льний, 3. божеві́льний.

Словник фразеологізмів

ні пес ні бара́н. Не здатний ні на що. — А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать ні доточить, ні пес ні баран, ні взад ні вперед — лишаюся посеред (Є. Гуцало).

як (мов, ні́́би і т. ін.) бара́́н в апте́́ці, зі сл. розбира́́тися, ірон., зневажл. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (розбиратися). Розбирається, як баран в аптеці (Укр.. присл..); — Я в цім ділі розбираюся приблизно так, як баран в аптеці (Д. Міщенко).

як (мов, ні́́би і т. ін.) бара́́н на но́́ві́́ воро́́та, зі сл. диви́́тися, втелю́́щитися, витріща́́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми [шевці] поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький). як козе́́л на но́́ві́́ воро́́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його [нього], як козел на нові ворота (Марко Вовчок). як теля́́ на но́́ві́́ воро́́та. Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бара́н барани́
родовий барана́ барані́в
давальний барано́ві, барану́ барана́м
знахідний барана́ барані́в
орудний барано́м барана́ми
місцевий на/у барано́ві, барані́ на/у барана́х
кличний бара́не барани́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бара́н барани́
родовий барана́ барані́в
давальний барану́, барано́ві барана́м
знахідний бара́н барани́
орудний барано́м барана́ми
місцевий на/у барані́ на/у барана́х
кличний бара́не* барани́*