-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | бані́та | бані́ти |
родовий | бані́ти | бані́т |
давальний | бані́ті | бані́там |
знахідний | бані́ту | бані́т |
орудний | бані́тою | бані́тами |
місцевий | на/у бані́ті | на/у бані́тах |
кличний | бані́то | бані́ти |
Словник синонімів
ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т [БАНИ́Т] заст., БАНІ́ТА [БАНИ́ТА] заст. рідше (людина, оголошена поза законом). І сниться сон мені: неначе Десь на холодній чужині Якийсь вигнанець гірко плаче І заздрить мертвому мені (О. Олесь); Політичний висланець; [Анна:] Його вже скілька літ нема в Севільї... Та ж він баніт? (Леся Українка); [Гурський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою.. об’явлено,.. у Варшаві жить забороняють! (І. Карпенко-Карий).