банькуватий 1 значення

-1-
прикметник
[вульг.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний банькува́тий банькува́та банькува́те банькува́ті
родовий банькува́того банькува́тої банькува́того банькува́тих
давальний банькува́тому банькува́тій банькува́тому банькува́тим
знахідний банькува́тий, банькува́того банькува́ту банькува́те банькува́ті, банькува́тих
орудний банькува́тим банькува́тою банькува́тим банькува́тими
місцевий на/у банькува́тому, банькува́тім на/у банькува́тій на/у банькува́тому, банькува́тім на/у банькува́тих