О́ЧІмн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІрідше, БІ́ЛЬМАзневажл., БАНЬКИвульг., БА́ЛУХИвульг., СЛІ́ПИвульг., СЛІПАКИ́вульг., СЛІ́ПНІвульг.; ВИ́РЛАрозм. (випуклі, витріщені). Вір своїм очам, а не чужим речам [прислів’я]; Сумна коса і зір чудовий комусь приснилися давно... Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечорові і шум акації в вікно... (В. Сосюра); - Я вмерла, щоб ланцюг скороминущих літ Зімкнути з вічністю; зіниці я склепила, Щоб їх розкрити там, у непомеркний світ (М. Зеров); [Гострохвостий:] Хіба ж мені батьки більма засліпили? Хіба ж я не бачу, що таке Єфросина, а що таке Оленка? (І. Нечуй-Левицький); [Гарасим:] Своїми очима бачив, оцими самими баньками дивився (Панас Мирний); Він увесь став багровий, балухи наллялись кров’ю, руки йому тремтіли (О. Досвітній); - Ще ж темно... Не дадуть і поспати. - Темно... Розтули сліпи - розвидниться (А. Іщук); [Стратон:] Своїми сліпаками сам бачив, а ви кажете (П. Козланюк); Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить - бодай тобі повилазили (М. Номис); Зрівнялося страховище, бликнуло туди-сюди червоними п’яними вирлами; пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши зла (С. Васильченко).

О́ЧІмн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІрідше, БІ́ЛЬМАзневажл., БАНЬКИвульг., БА́ЛУХИвульг., СЛІ́ПИвульг., СЛІПАКИ́вульг., СЛІ́ПНІвульг.; ВИ́РЛАрозм. (випуклі, витріщені). Вір своїм очам, а не чужим речам [прислів’я]; Сумна коса і зір чудовий комусь приснилися давно... Вишневі губи, чорні брови, пісні дівочі вечорові і шум акації в вікно... (В. Сосюра); - Я вмерла, щоб ланцюг скороминущих літ Зімкнути з вічністю; зіниці я склепила, Щоб їх розкрити там, у непомеркний світ (М. Зеров); [Гострохвостий:] Хіба ж мені батьки більма засліпили? Хіба ж я не бачу, що таке Єфросина, а що таке Оленка? (І. Нечуй-Левицький); [Гарасим:] Своїми очима бачив, оцими самими баньками дивився (Панас Мирний); Він увесь став багровий, балухи наллялись кров’ю, руки йому тремтіли (О. Досвітній); - Ще ж темно... Не дадуть і поспати. - Темно... Розтули сліпи - розвидниться (А. Іщук); [Стратон:] Своїми сліпаками сам бачив, а ви кажете (П. Козланюк); Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить - бодай тобі повилазили (М. Номис); Зрівнялося страховище, бликнуло туди-сюди червоними п’яними вирлами; пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши зла (С. Васильченко).