банкрутувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | банкрутува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | банкруту́ймо | |
| 2 особа | банкруту́й | банкруту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | банкрутува́тиму | банкрутува́тимемо, банкрутува́тимем |
| 2 особа | банкрутува́тимеш | банкрутува́тимете |
| 3 особа | банкрутува́тиме | банкрутува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | банкруту́ю | банкруту́ємо, банкруту́єм |
| 2 особа | банкруту́єш | банкруту́єте |
| 3 особа | банкруту́є | банкруту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| банкруту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | банкрутува́в | банкрутува́ли |
| жін. р. | банкрутува́ла | |
| сер. р. | банкрутува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| банкрутува́вши | ||