бандурник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | банду́рник | банду́рники |
| родовий | банду́рника | банду́рників |
| давальний | банду́рникові, банду́рнику | банду́рникам |
| знахідний | банду́рника | банду́рників |
| орудний | банду́рником | банду́рниками |
| місцевий | на/у банду́рникові, банду́рнику | на/у банду́рниках |
| кличний | банду́рнику | банду́рники |