бандажник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | банда́жник | банда́жники |
родовий | банда́жника | банда́жників |
давальний | банда́жникові, банда́жнику | банда́жникам |
знахідний | банда́жника | банда́жників |
орудний | банда́жником | банда́жниками |
місцевий | на/у банда́жникові, банда́жнику | на/у банда́жниках |
кличний | банда́жнику | банда́жники |
відмінок | однина | множина |
називний | банда́жник | банда́жники |
родовий | банда́жника | банда́жників |
давальний | банда́жникові, банда́жнику | банда́жникам |
знахідний | банда́жника | банда́жників |
орудний | банда́жником | банда́жниками |
місцевий | на/у банда́жникові, банда́жнику | на/у банда́жниках |
кличний | банда́жнику | банда́жники |