-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив баляндра́сити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   баляндра́сьмо
2 особа баляндра́сь баляндра́сьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа баляндра́ситиму баляндра́ситимемо, баляндра́ситимем
2 особа баляндра́ситимеш баляндра́ситимете
3 особа баляндра́ситиме баляндра́ситимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа баляндра́шу баляндра́симо, баляндра́сим
2 особа баляндра́сиш баляндра́сите
3 особа баляндра́сить баляндра́сять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
баляндра́сячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. баляндра́сив баляндра́сили
жін. р. баляндра́сила
сер. р. баляндра́сило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
баляндра́сивши

Словник синонімів

БАЗІ́КАТИрозм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАТЯ́КАТИзневажл.,РОЗПАТЯ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАТИзневажл., ПАЩЕКУВА́ТИзневажл.,ГАЛДИ́КАТИзневажл.,ШКАБАРЧА́ТИзневажл.,СЛЕБЕЗУВА́ТИ[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,ГАЛА́КАТИрозм. рідше, ҐАЛАМА́ҐАТИдіал.; ТЕРЕВЕ́НИТИзневажл.,ЛЕПЕТА́ТИрозм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.