балювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | балюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | балю́ймо | |
| 2 особа | балю́й | балю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | балюва́тиму | балюва́тимемо, балюва́тимем |
| 2 особа | балюва́тимеш | балюва́тимете |
| 3 особа | балюва́тиме | балюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | балю́ю | балю́ємо, балю́єм |
| 2 особа | балю́єш | балю́єте |
| 3 особа | балю́є | балю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| балю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | балюва́в | балюва́ли |
| жін. р. | балюва́ла | |
| сер. р. | балюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| балюва́вши | ||