БАЛАКАНИ́НАрозм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́мн., розм., БАЛА́КИмн., розм. рідше,МАРНОСЛІ́В’Я, РОЗМО́ВИмн., розм., БАЗІ́КАННЯзневажл.,ПАТЯ́КАННЯзневажл., ПАТЯКАНИ́НАзневажл.рідше,РОЗПАТЯ́КУВАННЯпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАННЯзневажл.,ПАЩЕКУВА́ННЯзневажл., РО́ЗКАЗНІмн. розм. рідше,СЛЕБЕЗУВА́ННЯ[СЛЕБІЗУВА́ННЯ]рідко;ТЕРЕВЕ́НІмн., зневажл., ТЕРЕВЕ́НІ-ВЕ́НІмн., зневажл., ТА́РИ-БА́РИмн., розм. рідше,ГАЛУ́-БАЛУ́невідм., розм. (пусті, несерйозні розмови); БАЛЯНДРА́СИ мн., розм., БАЛЯ́СИмн., розм., ЛЯ́СИмн., розм.,ПЕРЕБЕ́НДІмн., розм. рідше (пусті, жартівливі розмови); ПРОСТОРІ́КУВАННЯрозм., РОЗБАЛА́КУВАННЯперев. мн., розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯперев. мн., розм. (багатослівні, часто беззмістовні, але з претензіями розмови); ПУСТОСЛІ́В’Я, ПУСТОМОЛО́ТСТВОрозм. (пусті розмови, беззмістовне розумування). Набридла, видно, хлопцеві балаканина (К. Гордієнко); - Досить балачок. Треба діло робити. Час не стоїть (А. Головко); Для тебе пісню ту переповів я .. Не для розваги, не для марнослів’я - Ні! (М. Рильський); - Ми зібрались не для розмов, - сказала мати, і я відчув, що вона ніяковіє від власних слів (Є. Гуцало); - От ми йдемо, дивимося - щось біліє, - чувся притишений голос. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); Це буде не слово перед диспутом, а черговий каскад прописних істин. Дівчата і хлопці скажуть потім коротко: "Патякання" (І. Муратов); - Мені цікаво знати, що відповіла старшина і військо, а не безглузді пащекування пана (З. Тулуб); [Бухветчик:] Ви й досі бабляєтесь біля посуди, все з розказнями, а діла хоч і не питай (М. Кропивницький); Хазяйка кишки порве од її баляндрасів (Г. Квітка-Основ’яненко); Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (І. Франко); Демагогічне пустослів’я.

ДІАЛЕ́КТ (місцевий різновид загальнонародної мови); НАРІ́ЧЧЯ (сукупність таких різновидів на більшій території); ГОВІ́РКА, ГО́ВІР, БАЛА́ЧКАрозм., заст. (на невеликій території). Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським Хоминим діалектом (О. Гончар); Українська мова має три наріччя: північне, або поліське, і два південних -- південно-східне і південно-західне (з журналу); В пам’яті постають особливості місцевої говірки (Є. Гуцало); Дослідник мріє на основі вивчення написів Софії та інших пам’яток Києва відтворити риси невідомого нам київського говору XI-XII століття (з журналу); [Гнат:] Знайомий голос і балачка чисто запорозька. Хто ти? (І. Карпенко-Карий).

ПЕРЕ́СУ́ДИмн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо), РОЗМО́ВИмн., ПЕРЕГУ́ДИмн., розм., СУД-ПЕРЕСУ́Дрозм.,БАЛАЧКИ́мн., розм.,ТО́ЛКИмн., рідше; ПОГОВІ́Р, ПО́ГОЛОС, ПОГОЛО́СКА, ПОМО́ВКА, ПОГОЛО́СОКрідше, ПОГОВІ́РКАрозм., ПО́СЛАВКАрозм., ОСУ́ДАдіал., ЗВО́ДИмн., діал. (поширення неправдивих чуток, пліток про кого-небудь); РО́ЗГОЛОС, ШУМрозм. (жваве обговорення чогось незначного). Марта, справді, пересилюючи себе, слухала пересуди, не бажаючи образити сусідку (К. Гордієнко); - Чи ж мені ноги посудомить - вистоять якусь годину?! А не стану - одразу розмови почнуться! (О. Гончар); Здавалося, вже треба б було звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить... Суд-пересуд... (пісня); - Мені ваша сусідка Пистина Макарівна говорила... Та й од інших людей доводилось чути... Ні, ні, я не прислухаюсь до балачок, то вже якось вийшло само... (Є. Гуцало); Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка); - Це ж тепер поговору на все село буде! - журилася Одарка (М. Зарудний); Остерігаючись і запобігаючи розголосові, дівчина навіть в думці не мала, що поголос, якого вона найбільше боялася, вже йде (В. Козаченко); Пішли здогадки та поголоски; всякі чутки рознеслися (Марко Вовчок); Дуже вона любила мене. І не боялась нічого: ні дідька, ні вовка, ні людської помовки (І. Муратов); На цілий місяць дала [Мадьярка] довгоязиким жінкам предмет до цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Гріх не біда, та пославка страшить! (переклад М. Рильського); Дуже не хотіла [Ганна], щоб хтось із знайомих бачив, як вона заглядала до буфету, і не пустив якого поголоску (В. Козаченко); Дай напитись, І не думай, І не бійсь осуди (Л. Первомайський); - Ой, що ж то за шум учинився, Що комар та й на мусі оженився (пісня); Ой шум, шумиха, сусіди лихії Тебе судять, мене гудять, а самі такії (коломийка). - Пор. чу́тка.

РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВАрозм., БАЛА́ЧКАрозм., БАЛА́КАННЯрозм., ПЕРЕМО́ВАрозм., ПРОМО́ВКАзаст., ГОВІ́РКАдіал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКАдіал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них [бійців], слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). - Пор. балакани́на.

БАЛАКАНИ́НАрозм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́мн., розм., БАЛА́КИмн., розм. рідше,МАРНОСЛІ́В’Я, РОЗМО́ВИмн., розм., БАЗІ́КАННЯзневажл.,ПАТЯ́КАННЯзневажл., ПАТЯКАНИ́НАзневажл.рідше,РОЗПАТЯ́КУВАННЯпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАННЯзневажл.,ПАЩЕКУВА́ННЯзневажл., РО́ЗКАЗНІмн. розм. рідше,СЛЕБЕЗУВА́ННЯ[СЛЕБІЗУВА́ННЯ]рідко;ТЕРЕВЕ́НІмн., зневажл., ТЕРЕВЕ́НІ-ВЕ́НІмн., зневажл., ТА́РИ-БА́РИмн., розм. рідше,ГАЛУ́-БАЛУ́невідм., розм. (пусті, несерйозні розмови); БАЛЯНДРА́СИ мн., розм., БАЛЯ́СИмн., розм., ЛЯ́СИмн., розм.,ПЕРЕБЕ́НДІмн., розм. рідше (пусті, жартівливі розмови); ПРОСТОРІ́КУВАННЯрозм., РОЗБАЛА́КУВАННЯперев. мн., розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯперев. мн., розм. (багатослівні, часто беззмістовні, але з претензіями розмови); ПУСТОСЛІ́В’Я, ПУСТОМОЛО́ТСТВОрозм. (пусті розмови, беззмістовне розумування). Набридла, видно, хлопцеві балаканина (К. Гордієнко); - Досить балачок. Треба діло робити. Час не стоїть (А. Головко); Для тебе пісню ту переповів я .. Не для розваги, не для марнослів’я - Ні! (М. Рильський); - Ми зібрались не для розмов, - сказала мати, і я відчув, що вона ніяковіє від власних слів (Є. Гуцало); - От ми йдемо, дивимося - щось біліє, - чувся притишений голос. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); Це буде не слово перед диспутом, а черговий каскад прописних істин. Дівчата і хлопці скажуть потім коротко: "Патякання" (І. Муратов); - Мені цікаво знати, що відповіла старшина і військо, а не безглузді пащекування пана (З. Тулуб); [Бухветчик:] Ви й досі бабляєтесь біля посуди, все з розказнями, а діла хоч і не питай (М. Кропивницький); Хазяйка кишки порве од її баляндрасів (Г. Квітка-Основ’яненко); Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (І. Франко); Демагогічне пустослів’я.

ДІАЛЕ́КТ (місцевий різновид загальнонародної мови); НАРІ́ЧЧЯ (сукупність таких різновидів на більшій території); ГОВІ́РКА, ГО́ВІР, БАЛА́ЧКАрозм., заст. (на невеликій території). Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським Хоминим діалектом (О. Гончар); Українська мова має три наріччя: північне, або поліське, і два південних -- південно-східне і південно-західне (з журналу); В пам’яті постають особливості місцевої говірки (Є. Гуцало); Дослідник мріє на основі вивчення написів Софії та інших пам’яток Києва відтворити риси невідомого нам київського говору XI-XII століття (з журналу); [Гнат:] Знайомий голос і балачка чисто запорозька. Хто ти? (І. Карпенко-Карий).

ПЕРЕ́СУ́ДИмн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо), РОЗМО́ВИмн., ПЕРЕГУ́ДИмн., розм., СУД-ПЕРЕСУ́Дрозм.,БАЛАЧКИ́мн., розм.,ТО́ЛКИмн., рідше; ПОГОВІ́Р, ПО́ГОЛОС, ПОГОЛО́СКА, ПОМО́ВКА, ПОГОЛО́СОКрідше, ПОГОВІ́РКАрозм., ПО́СЛАВКАрозм., ОСУ́ДАдіал., ЗВО́ДИмн., діал. (поширення неправдивих чуток, пліток про кого-небудь); РО́ЗГОЛОС, ШУМрозм. (жваве обговорення чогось незначного). Марта, справді, пересилюючи себе, слухала пересуди, не бажаючи образити сусідку (К. Гордієнко); - Чи ж мені ноги посудомить - вистоять якусь годину?! А не стану - одразу розмови почнуться! (О. Гончар); Здавалося, вже треба б було звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить... Суд-пересуд... (пісня); - Мені ваша сусідка Пистина Макарівна говорила... Та й од інших людей доводилось чути... Ні, ні, я не прислухаюсь до балачок, то вже якось вийшло само... (Є. Гуцало); Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка); - Це ж тепер поговору на все село буде! - журилася Одарка (М. Зарудний); Остерігаючись і запобігаючи розголосові, дівчина навіть в думці не мала, що поголос, якого вона найбільше боялася, вже йде (В. Козаченко); Пішли здогадки та поголоски; всякі чутки рознеслися (Марко Вовчок); Дуже вона любила мене. І не боялась нічого: ні дідька, ні вовка, ні людської помовки (І. Муратов); На цілий місяць дала [Мадьярка] довгоязиким жінкам предмет до цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Гріх не біда, та пославка страшить! (переклад М. Рильського); Дуже не хотіла [Ганна], щоб хтось із знайомих бачив, як вона заглядала до буфету, і не пустив якого поголоску (В. Козаченко); Дай напитись, І не думай, І не бійсь осуди (Л. Первомайський); - Ой, що ж то за шум учинився, Що комар та й на мусі оженився (пісня); Ой шум, шумиха, сусіди лихії Тебе судять, мене гудять, а самі такії (коломийка). - Пор. чу́тка.

РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВАрозм., БАЛА́ЧКАрозм., БАЛА́КАННЯрозм., ПЕРЕМО́ВАрозм., ПРОМО́ВКАзаст., ГОВІ́РКАдіал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКАдіал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них [бійців], слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). - Пор. балакани́на.