баланда 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баланда́  
родовий Баланди́  
давальний Баланді́  
знахідний Баланду́  
орудний Баландо́ю  
місцевий на/у Баланді́  
кличний Баландо́*  
відмінок однина множина
називний Баланда́  
родовий Баланди́  
давальний Баланді́  
знахідний Баланду́  
орудний Баландо́ю  
місцевий на/у Баланді́  
кличний Баландо́*  
відмінок однина множина
називний баланда́  
родовий баланди́  
давальний баланді́  
знахідний баланду́  
орудний баландо́ю  
місцевий на/у баланді́  
кличний баландо́*  

Словник синонімів

БУРДА́розм. (каламутна, несмачна рідка страва або напій), БАЛАНДА́розм., ПОМИ́Їзневажл., ПІ́ЙЛОзневажл.Подали вечерю - якусь бурду з мерзлих буряків (Ю. Збанацький); А Сава й Варченко і самі на весь день мали кілька картоплин, миску горохової або сочевичної баланди. Без жирів (П. Кочура); Мільярдер випив теплі помиї [перебовтану каву] з паперового стаканчика, ..подякував лакеєві й пішов (П. Загребельний); - А ти, брудна свиня, - раптом шаленіє гестапівець, - яке пійло ти мені вчора підсунув? Я думав, що в мене порвуться всі кишки! (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

трави́ти баланду́, грубо 1. Говорити про щось другорядне, навмисне маскувати суть справи. — Чого ж ти баланду травиш? Кажи прямо, що злякався труднощів і втік з свого села, та й нас на це підбиваєш (В. Кучер).

2. Весело, з гумором розповідати про щось незначне, несерйозне. Баланду травить саме Прошка Горбань .. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар).

-2-
іменник жіночого роду
(дуже рідка пісна юшка) [розм.]

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Баланда́  
    родовий Баланди́  
    давальний Баланді́  
    знахідний Баланду́  
    орудний Баландо́ю  
    місцевий на/у Баланді́  
    кличний Баландо́*  
    відмінок однина множина
    називний Баланда́  
    родовий Баланди́  
    давальний Баланді́  
    знахідний Баланду́  
    орудний Баландо́ю  
    місцевий на/у Баланді́  
    кличний Баландо́*  
    відмінок однина множина
    називний баланда́  
    родовий баланди́  
    давальний баланді́  
    знахідний баланду́  
    орудний баландо́ю  
    місцевий на/у баланді́  
    кличний баландо́*  

    Словник синонімів

    БУРДА́розм. (каламутна, несмачна рідка страва або напій), БАЛАНДА́розм., ПОМИ́Їзневажл., ПІ́ЙЛОзневажл.Подали вечерю - якусь бурду з мерзлих буряків (Ю. Збанацький); А Сава й Варченко і самі на весь день мали кілька картоплин, миску горохової або сочевичної баланди. Без жирів (П. Кочура); Мільярдер випив теплі помиї [перебовтану каву] з паперового стаканчика, ..подякував лакеєві й пішов (П. Загребельний); - А ти, брудна свиня, - раптом шаленіє гестапівець, - яке пійло ти мені вчора підсунув? Я думав, що в мене порвуться всі кишки! (Ю. Яновський).

    Словник фразеологізмів

    трави́ти баланду́, грубо 1. Говорити про щось другорядне, навмисне маскувати суть справи. — Чого ж ти баланду травиш? Кажи прямо, що злякався труднощів і втік з свого села, та й нас на це підбиваєш (В. Кучер).

    2. Весело, з гумором розповідати про щось незначне, несерйозне. Баланду травить саме Прошка Горбань .. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар).