КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину - не прозорий, не чистий), МУТНИ́Йрозм.,БАЛАМУ́ТНИЙрозм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙрозм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т. Шевченко); Восени звичайно сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі (Н. Кобринська).

НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙрозм.,НОРОВЛИ́ВИЙрозм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙрозм. (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); НЕСЛУХНЯ́НИЙ (який не слухається кого-небудь - звичайно в побутових стосунках); БАЛАМУ́ТНИЙрозм. (який поводиться непокірно, неспокійно і впливає цим на інших). Сьогодні неприємний день. Там Віра, у вітальні, тлумить непокірного Славка (Я. Качура); Денис був жвавий, проворний, парубок з його вийшов крутий на вдачу, запеклий, непокірливий і неслухняний (І. Нечуй-Левицький); Згадка про синів, про клопіт із ними.. навертала Івана до клопоту з власним норовистим сином (Ю. Смолич); Хазяїн був чоловік кремезний і норовливий (Марко Вовчок); Голові колгоспу ніяк не випадає серйозно поговорити з цим перекірливим, норовистим старим (І. Драч); - І в кого воно [про хлопця] отаке вдалося, баламутне? - гомоніли між собою баби (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. упе́ртий.