-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | баламу́т | баламу́ти |
| родовий | баламу́та | баламу́тів |
| давальний | баламу́тові, баламу́ту | баламу́там |
| знахідний | баламу́та | баламу́тів |
| орудний | баламу́том | баламу́тами |
| місцевий | на/у баламу́тові, баламу́ті | на/у баламу́тах |
| кличний | баламу́те | баламу́ти |
Словник синонімів
I. БАЛАМУ́Т розм. (той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на заворушення, виступи і т. ін.), БАЛАМУ́ТА розм. рідше, КАЛАМУ́ТНИК розм. рідше, ЗАКОЛО́ТНИК розм. рідше, КОЛО́ТНИК діал. А воєвода вже кричить: - Це ж баламут! Чому він вчить! Таких крамольників за ґрати Давно уже пора саджати (Л. Забашта); - Не треба Гречки! - загукали статечні господарі. - Нема згоди! Баламута він! Горлодер! Проп’є (Ю. Смолич); [Начальник поліції:] Се тут є пара таких каламутників, я їх вже давно на оці маю. [Дрейсігер:] Еге ж, пара блазнів, шибеників, лежебоків, волоцюг (Леся Українка). - Пор. 1. бунтівни́к, підбу́рювач.
БУНТІВНИ́К (той, хто підбурює до соціальної непокори, до бунту), БУНТА́Р, ВОРОХО́БНИК розм. рідше, КРАМО́ЛЬНИК заст. - А бунтівників, які на мою землю зазіхатимуть, власними руками душитиму (А. Шиян); - Коли б ти знав, що робиться у горницях: пан біга по хаті, мов скажений. "Бунтар, кричить, гайдамака! Він мені людей баламутить!" (М. Коцюбинський); А воєвода вже кричить: - Це ж баламут! Чому він вчить! Таких крамольників за ґрати Давно уже пора саджати (Л. Забашта). - Пор. I. 1. баламу́т.
ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика). Де ви бачили, щоб у школі та не знайшлися свої бешкетники й забіяки (І. Цюпа); - А ти чого кричиш? Кнопка така, а кричить! Тепер сам бачу - хіба узяли б в армію такого задираку!.. (Ю. Збанацький); Мишко і Стьопа були найбільшими задирами в першому класі (О. Донченко); Був [Андрій] задерика, гнівом верховодив, Бив боягузів крилами орла (В. Бичко); Носячись із своїми гулями, прикажчик.. підозрівав, що серед тих, хто давав йому духопелу, першими заводіями були орловець та Андріяка (О. Гончар); Найбільший заводіяка й шкода таборів, пробийголова й бандит Володька ..шкребе і чистить коня (Ю. Яновський). - Пор. I. 1. баламу́т, 1. бешке́тник.
ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИК розм., ІНСПІРА́ТОР книжн. Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо - всі в кущі (Ю. Збанацький); Нехай почнуть - тікати буде пізно Для паліїв останньої війни (М. Бажан); - Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш. Для таких намовників на змагання та колотнечу в мене нема місця (І. Нечуй-Левицький); Кожної хвилі могли чорторийські посланці найти його тут і вбити як підмовника, що підбурює народ (Юліан Опільський); То такий порадник, тільки на зле направник (Словник Б. Грінченка); Інспіратор злочинних дій. - Пор. I. 1. баламу́т, I. підбу́рювати.
СКУ́МБРІЯ (морська промислова риба), МАКРЕ́ЛЬ, БАЛАМУ́Т діал.
СПОКУ́СНИК (той, хто спокушає, зводить дівчат, жінок, настирливо домагаючись інтимних стосунків), ЗВА́БНИК, БАЛАМУ́Т [БАЛАМУ́ТА рідше], ПЕРЕЛЕ́СНИК, ДОНЖУА́Н. Серце Полине було розбите, спаскуджена й сплюндрована душа. Спокусника свого вона.. прокляла на все життя (Ю. Смолич); Клавдія Григорівна засміялась, лукавим поглядом окинувши свого непостійного і зрадливого баламута, забувши недавні образи і ревнощі (П. Кочура); - Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти одразу й повірила (М. Стельмах); Це той самий Гриша, що має у роті репутацію запеклого донжуана! (О. Гончар). - Пор. залиця́льник.