балабончик 1 значень

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний балабо́нчик балабо́нчики
родовий балабо́нчика балабо́нчиків
давальний балабо́нчику, балабо́нчикові балабо́нчикам
знахідний балабо́нчик балабо́нчики
орудний балабо́нчиком балабо́нчиками
місцевий на/у балабо́нчику на/у балабо́нчиках
кличний балабо́нчику* балабо́нчики*

Словник синонімів

БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні), БРЯ́ЗКАЛО, БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕрозм., БАЛАБО́НЧИКрозм., БАЛАБО́Нрозм.Бубон забубнив, забряжчав брязкальцями. Слідом за ним із сміхом гармошка гайнула... (А. Головко); Він люто розмахнувся руками - і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона [бубна] (Я. Баш); А там і бубон задріботів, розсипався мідними брязкотельцями (В. Кучер); І дзвоник, і балабончики, і на скрипці музика ріже, а Дмитро поруч із нею сидить (Ганна Барвінок).
БУБОНЕ́ЦЬ (брязкальце, що чіпляється звичайно коням та, рідше, іншій домашній худобі), БАЛАБО́НЧИКрозм.,БАЛАБО́Нрозм.Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Марко Вовчок); Коні бігли рівним трухцем, подзвонювали балабончики на збруї (В. Логвиненко); І грали балагульські балабони, І машталір хитавсь на передку (М. Рильський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний балабо́нчик балабо́нчики
родовий балабо́нчика балабо́нчиків
давальний балабо́нчику, балабо́нчикові балабо́нчикам
знахідний балабо́нчик балабо́нчики
орудний балабо́нчиком балабо́нчиками
місцевий на/у балабо́нчику на/у балабо́нчиках
кличний балабо́нчику* балабо́нчики*

Словник синонімів

БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні), БРЯ́ЗКАЛО, БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕрозм., БАЛАБО́НЧИКрозм., БАЛАБО́Нрозм.Бубон забубнив, забряжчав брязкальцями. Слідом за ним із сміхом гармошка гайнула... (А. Головко); Він люто розмахнувся руками - і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона [бубна] (Я. Баш); А там і бубон задріботів, розсипався мідними брязкотельцями (В. Кучер); І дзвоник, і балабончики, і на скрипці музика ріже, а Дмитро поруч із нею сидить (Ганна Барвінок).
БУБОНЕ́ЦЬ (брязкальце, що чіпляється звичайно коням та, рідше, іншій домашній худобі), БАЛАБО́НЧИКрозм.,БАЛАБО́Нрозм.Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Марко Вовчок); Коні бігли рівним трухцем, подзвонювали балабончики на збруї (В. Логвиненко); І грали балагульські балабони, І машталір хитавсь на передку (М. Рильський).