-1-
іменник чоловічого роду, істота
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний балабо́н балабо́ни
родовий балабо́на балабо́нів
давальний балабо́нові, балабо́ну балабо́нам
знахідний балабо́на балабо́нів
орудний балабо́ном балабо́нами
місцевий на/у балабо́нові, балабо́ні на/у балабо́нах
кличний балабо́не балабо́ни

Словник синонімів

БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні), БРЯ́ЗКАЛО, БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕрозм., БАЛАБО́НЧИКрозм., БАЛАБО́Нрозм.Бубон забубнив, забряжчав брязкальцями. Слідом за ним із сміхом гармошка гайнула... (А. Головко); Він люто розмахнувся руками - і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона [бубна] (Я. Баш); А там і бубон задріботів, розсипався мідними брязкотельцями (В. Кучер); І дзвоник, і балабончики, і на скрипці музика ріже, а Дмитро поруч із нею сидить (Ганна Барвінок).
БУБОНЕ́ЦЬ (брязкальце, що чіпляється звичайно коням та, рідше, іншій домашній худобі), БАЛАБО́НЧИКрозм.,БАЛАБО́Нрозм.Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Марко Вовчок); Коні бігли рівним трухцем, подзвонювали балабончики на збруї (В. Логвиненко); І грали балагульські балабони, І машталір хитавсь на передку (М. Рильський).