байстрючий 1 значення

-1-
прикметник
[лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний байстрю́чий байстрю́ча байстрю́че байстрю́чі
родовий байстрю́чого байстрю́чої байстрю́чого байстрю́чих
давальний байстрю́чому байстрю́чій байстрю́чому байстрю́чим
знахідний байстрю́чий, байстрю́чого байстрю́чу байстрю́че байстрю́чі, байстрю́чих
орудний байстрю́чим байстрю́чою байстрю́чим байстрю́чими
місцевий на/у байстрю́чому, байстрю́чім на/у байстрю́чій на/у байстрю́чому, байстрю́чім на/у байстрю́чих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний байстрю́чий байстрю́ча байстрю́че байстрю́чі
родовий байстрю́чого байстрю́чої байстрю́чого байстрю́чих
давальний байстрю́чому байстрю́чій байстрю́чому байстрю́чим
знахідний байстрю́чий, байстрю́чого байстрю́чу байстрю́че байстрю́чі, байстрю́чих
орудний байстрю́чим байстрю́чою байстрю́чим байстрю́чими
місцевий на/у байстрю́чому, байстрю́чім на/у байстрю́чій на/у байстрю́чому, байстрю́чім на/у байстрю́чих