байрактир 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(прапороносець у турецькому війську)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | байракти́р | байракти́ри |
| родовий | байракти́ра | байракти́рів |
| давальний | байракти́рові, байракти́ру | байракти́рам |
| знахідний | байракти́ра | байракти́рів |
| орудний | байракти́ром | байракти́рами |
| місцевий | на/у байракти́рові, байракти́рі | на/у байракти́рах |
| кличний | байракти́ре | байракти́ри |