-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | байдужі́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | байдужі́ймо |
| 2 особа | байдужі́й | байдужі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | байдужі́тиму | байдужі́тимемо, байдужі́тимем |
| 2 особа | байдужі́тимеш | байдужі́тимете |
| 3 особа | байдужі́тиме | байдужі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | байдужі́ю | байдужі́ємо, байдужі́єм |
| 2 особа | байдужі́єш | байдужі́єте |
| 3 особа | байдужі́є | байдужі́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| байдужі́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | байдужі́в | байдужі́ли |
| жін. р. | байдужі́ла |
| сер. р. | байдужі́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| байдужі́вши |
Словник синонімів
ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин); ПЕРЕСИ́ТИТИСЯ (через надмірне задоволення потреб, бажань). - Недок.: байдужі́ти, байдужні́ти, погаса́ти, знеохо́чуватися, переси́чуватися. Даремно він тоді збайдужів до неї (О. Гуреїв); Я вже ні фальшу, ні правди не чула, я погасла (Леся Українка); Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров’ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко (Марко Вовчок); Можучи заспокоювати всі свої низькі апетити, які тільки були доступні його нерозвитій [нерозвиненій] душі, він швидко пересичувався і починав нудитись (І. Франко). - Пор. 1. охоло́нути.