-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | байдужні́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | байдужні́ймо |
| 2 особа | байдужні́й | байдужні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | байдужні́тиму | байдужні́тимемо, байдужні́тимем |
| 2 особа | байдужні́тимеш | байдужні́тимете |
| 3 особа | байдужні́тиме | байдужні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | байдужні́ю | байдужні́ємо, байдужні́єм |
| 2 особа | байдужні́єш | байдужні́єте |
| 3 особа | байдужні́є | байдужні́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| байдужні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | байдужні́в | байдужні́ли |
| жін. р. | байдужні́ла |
| сер. р. | байдужні́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| байдужні́вши |
Словник синонімів
ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин); ПЕРЕСИ́ТИТИСЯ (через надмірне задоволення потреб, бажань). - Недок.: байдужі́ти, байдужні́ти, погаса́ти, знеохо́чуватися, переси́чуватися. Даремно він тоді збайдужів до неї (О. Гуреїв); Я вже ні фальшу, ні правди не чула, я погасла (Леся Українка); Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров’ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко (Марко Вовчок); Можучи заспокоювати всі свої низькі апетити, які тільки були доступні його нерозвитій [нерозвиненій] душі, він швидко пересичувався і починав нудитись (І. Франко). - Пор. 1. охоло́нути.