БАЙДУ́ЖИЙ (про людину - який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙрідше,ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙкнижн., БАЙДУ́ЖЛИВИЙрідко;АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який втратив цікавість до кого-, чого-небудь); БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (не схильний до почуттів, пристрастей); НЕУВА́ЖНИЙ, НЕУВА́ЖЛИВИЙрідше (який не виявляє уваги в ставленні до кого-, чого-небудь); ГЛУХИЙпідсил.,СЛІПИ́Йпідсил. (перев. до чого - який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавленості в чомусь). Псаломщик, глянувши на ридаючого рекрута, одвернувся, лишаючись байдужим до всього, що тут відбувалося (А. Шиян); В останні часи вона почувала себе такою втомленою, такою апатичною, байдужною до всього (М. Коцюбинський); [Бобочка:] Я вам родич і на правах родича не можу залишатися індиферентним (В. Собко); Ватя.. була непроворна, спокійна, нешвидка і ніби апатична до всього (І. Нечуй-Левицький); Батько вернув із криміналу зломаний, знеохочений (І. Франко); Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він - далеко не безпристрасний спостерігач (М. Рильський); Коли Марійка приходила без запрошення, Ніна була неуважна і явно не раділа їй (О. Донченко); Неспокій знову вселився у Чорногорця. Він ходив неуважливий, все на самоті (І. Сенченко); Вчений будь-якого фаху чи практик із практиків у сільському господарстві чи в промисловості, глухий до пісні, сліпий до картин і статуй, байдужий до цвітіння і розкоші живої природи - не може назватись повноцінною людиною (М. Рильський). - Пор. нечу́лий.

БАЙДУ́ЖИЙ (який виражає байдужість), БАЙДУ́ЖНИЙрідше,БАЙДУ́ЖЛИВИЙрідко,ВІДЧУ́ЖЕНИЙпідсил.;ДАЛЕ́КИЙ (про погляд, очі); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який став байдужим); АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий) БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (який не виражає почуттів, пристрастей); ПРОХОЛО́ДНИЙрозм. (про ставлення до кого-, чого-небудь); НЕУВА́ЖНИЙ, НЕУВА́ЖЛИВИЙрідше (про ставлення, погляд і т. ін.). Вигляд у нього був такий байдужий, що скажи йому зараз, що треба їхати на край світу, та й то не здивується (Григорій Тютюнник); Мадам Шмідтова глянула байдужними очима на групу (І. Нечуй-Левицький); Обличчя його прийняло відчужений, розчарований вираз (Леся Українка); Очі його були сумні й далекі (Ю. Яновський); З утомленого, знеохоченого вигляду приятеля пізнав боярин Микола, що після оп’яніння старшого, зрілого мужа молодою шляхтянкою прийшло уже протверезіння (Ю. Опільський); - Ви до мене? - спитав господар безпристрасним голосом (М. Чабанівський); На противагу "прохолодному"ставленню до нас [кіногрупи] місцевоголіспромгоспу, саперна військова частина виявила нам величезнуувагу і дружбу (О. Довженко); Вигляд у нього був стомлений, погляд ніби неуважний (М. Трублаїні). - Пор. 2. холо́дний.

БАЙДУ́ЖИЙ (про людину - який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙрідше,ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙкнижн., БАЙДУ́ЖЛИВИЙрідко;АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який втратив цікавість до кого-, чого-небудь); БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (не схильний до почуттів, пристрастей); НЕУВА́ЖНИЙ, НЕУВА́ЖЛИВИЙрідше (який не виявляє уваги в ставленні до кого-, чого-небудь); ГЛУХИЙпідсил.,СЛІПИ́Йпідсил. (перев. до чого - який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавленості в чомусь). Псаломщик, глянувши на ридаючого рекрута, одвернувся, лишаючись байдужим до всього, що тут відбувалося (А. Шиян); В останні часи вона почувала себе такою втомленою, такою апатичною, байдужною до всього (М. Коцюбинський); [Бобочка:] Я вам родич і на правах родича не можу залишатися індиферентним (В. Собко); Ватя.. була непроворна, спокійна, нешвидка і ніби апатична до всього (І. Нечуй-Левицький); Батько вернув із криміналу зломаний, знеохочений (І. Франко); Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він - далеко не безпристрасний спостерігач (М. Рильський); Коли Марійка приходила без запрошення, Ніна була неуважна і явно не раділа їй (О. Донченко); Неспокій знову вселився у Чорногорця. Він ходив неуважливий, все на самоті (І. Сенченко); Вчений будь-якого фаху чи практик із практиків у сільському господарстві чи в промисловості, глухий до пісні, сліпий до картин і статуй, байдужий до цвітіння і розкоші живої природи - не може назватись повноцінною людиною (М. Рильський). - Пор. нечу́лий.

БАЙДУ́ЖИЙ (який виражає байдужість), БАЙДУ́ЖНИЙрідше,БАЙДУ́ЖЛИВИЙрідко,ВІДЧУ́ЖЕНИЙпідсил.;ДАЛЕ́КИЙ (про погляд, очі); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який став байдужим); АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий) БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (який не виражає почуттів, пристрастей); ПРОХОЛО́ДНИЙрозм. (про ставлення до кого-, чого-небудь); НЕУВА́ЖНИЙ, НЕУВА́ЖЛИВИЙрідше (про ставлення, погляд і т. ін.). Вигляд у нього був такий байдужий, що скажи йому зараз, що треба їхати на край світу, та й то не здивується (Григорій Тютюнник); Мадам Шмідтова глянула байдужними очима на групу (І. Нечуй-Левицький); Обличчя його прийняло відчужений, розчарований вираз (Леся Українка); Очі його були сумні й далекі (Ю. Яновський); З утомленого, знеохоченого вигляду приятеля пізнав боярин Микола, що після оп’яніння старшого, зрілого мужа молодою шляхтянкою прийшло уже протверезіння (Ю. Опільський); - Ви до мене? - спитав господар безпристрасним голосом (М. Чабанівський); На противагу "прохолодному"ставленню до нас [кіногрупи] місцевоголіспромгоспу, саперна військова частина виявила нам величезнуувагу і дружбу (О. Довженко); Вигляд у нього був стомлений, погляд ніби неуважний (М. Трублаїні). - Пор. 2. холо́дний.