байдикуючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний байдику́ючий байдику́юча байдику́юче байдику́ючі
родовий байдику́ючого байдику́ючої байдику́ючого байдику́ючих
давальний байдику́ючому байдику́ючій байдику́ючому байдику́ючим
знахідний байдику́ючий байдику́ючу байдику́юче байдику́ючі
орудний байдику́ючим байдику́ючою байдику́ючим байдику́ючими
місцевий на/у байдику́ючому, байдику́ючім на/у байдику́ючій на/у байдику́ючому, байдику́ючім на/у байдику́ючих