байдарка 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Байда́рка  
родовий Байда́рки  
давальний Байда́рці  
знахідний Байда́рку  
орудний Байда́ркою  
місцевий на/у Байда́рці  
кличний Байда́рко*  
відмінок однина множина
називний байда́рка байда́рки
родовий байда́рки байда́рок
давальний байда́рці байда́ркам
знахідний байда́рку байда́рки
орудний байда́ркою байда́рками
місцевий на/у байда́рці на/у байда́рках
кличний байда́рко* байда́рки*

Словник синонімів

ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РАдіал., ЧОРТОПХА́ЙКАжарт.; БАЙДА́РА (велике судно - в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́Кзаст. (великий); ДУБіст., діал. (великий, видовбаний з колоди або зроблений з дощок); ДУШОГУ́БКАрозм. (невелике судно); ЧА́ЙКАіст. (бойове довбане судно запорізьких козаків); ПЛОСКОДО́НКА (з плоским дном). Батько посадив Юру, брата і сестру в човен, і вони випливли на середину ставка (Ю. Смолич); Певне, й Шарапенко поїде галярою з лугу до свого двору, до Одарки навідається (І. Ле); Вона побігла з гори, на якій височіла колись Юр’єва церква, до містка, швиденько відв’язала свою чортопхайку, мерщій запрацювала весельцем (Ю. Збанацький); Бігла під парусом наша байдара (І. Гончаренко); Сахно плигнула у байдарку, що м’яко погойдувалася на причалі (Ю. Смолич); [Іван:] Із Січі запорожці ходили воювати з ворогами; плавали у байдаках по морю під турка та бусурмена (М. Кропивницький); Думалося, спочатку добуватися в Каховку водою, найнявши вскладчину дуба десь на Дніпрі (О. Гончар); З-під містка на середину плеса випливала легка душогубка (В. Козаченко); Знизу від порогів і зверху десь аж із-за Чернігова вигрібались довгі козацькі чайки з козаками (І. Ле); Від невеликого острова відділилась плоскодонка (М. Стельмах).
-2-
іменник жіночого роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Байда́рка  
    родовий Байда́рки  
    давальний Байда́рці  
    знахідний Байда́рку  
    орудний Байда́ркою  
    місцевий на/у Байда́рці  
    кличний Байда́рко*  
    відмінок однина множина
    називний байда́рка байда́рки
    родовий байда́рки байда́рок
    давальний байда́рці байда́ркам
    знахідний байда́рку байда́рки
    орудний байда́ркою байда́рками
    місцевий на/у байда́рці на/у байда́рках
    кличний байда́рко* байда́рки*

    Словник синонімів

    ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РАдіал., ЧОРТОПХА́ЙКАжарт.; БАЙДА́РА (велике судно - в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́Кзаст. (великий); ДУБіст., діал. (великий, видовбаний з колоди або зроблений з дощок); ДУШОГУ́БКАрозм. (невелике судно); ЧА́ЙКАіст. (бойове довбане судно запорізьких козаків); ПЛОСКОДО́НКА (з плоским дном). Батько посадив Юру, брата і сестру в човен, і вони випливли на середину ставка (Ю. Смолич); Певне, й Шарапенко поїде галярою з лугу до свого двору, до Одарки навідається (І. Ле); Вона побігла з гори, на якій височіла колись Юр’єва церква, до містка, швиденько відв’язала свою чортопхайку, мерщій запрацювала весельцем (Ю. Збанацький); Бігла під парусом наша байдара (І. Гончаренко); Сахно плигнула у байдарку, що м’яко погойдувалася на причалі (Ю. Смолич); [Іван:] Із Січі запорожці ходили воювати з ворогами; плавали у байдаках по морю під турка та бусурмена (М. Кропивницький); Думалося, спочатку добуватися в Каховку водою, найнявши вскладчину дуба десь на Дніпрі (О. Гончар); З-під містка на середину плеса випливала легка душогубка (В. Козаченко); Знизу від порогів і зверху десь аж із-за Чернігова вигрібались довгі козацькі чайки з козаками (І. Ле); Від невеликого острова відділилась плоскодонка (М. Стельмах).