-1-
іменник чоловічого роду, істота
(гризун) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний байба́к байбаки́
родовий байбака́ байбакі́в
давальний байбаку́, байбако́ві байбака́м
знахідний байбака́ байбаки́, байбакі́в
орудний байбако́м байбака́ми
місцевий на/у байбаку́, байбако́ві на/у байбака́х
кличний байба́че байбаки́

Словник фразеологізмів

як байба́́к у норі́́, зі сл. жи́́ти. Одиноко. — Істинно так… живи та їж, поки роток свіж. От, приміром, я: живу сам, як байбак у норі, тільки й того, що до церкви та додому (М. Лазорський).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про ледачу людину) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний байба́к байбаки́
родовий байбака́ байбакі́в
давальний байбаку́, байбако́ві байбака́м
знахідний байбака́ байбаки́, байбакі́в
орудний байбако́м байбака́ми
місцевий на/у байбаку́, байбако́ві на/у байбака́х
кличний байба́че байбаки́

Словник фразеологізмів

як байба́́к у норі́́, зі сл. жи́́ти. Одиноко. — Істинно так… живи та їж, поки роток свіж. От, приміром, я: живу сам, як байбак у норі, тільки й того, що до церкви та додому (М. Лазорський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний байба́к байбаки́
родовий байбака́ байбакі́в
давальний байбако́ві, байбаку́ байбака́м
знахідний байбака́ байбакі́в
орудний байбако́м байбака́ми
місцевий на/у байбако́ві, байбаку́ на/у байбака́х
кличний байба́че байбаки́

Словник синонімів

ВАЙЛО́розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО[ОДОРО́БАЛО][ДОРО́БАЛО][ДОРО́БЛО], КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПАдіал.,ТОВПИ́ГАдіал.; МАКУ́ХА, КВА́ША, ЛЕМІ́ШКА, РОЗМАЗНЯ́, ТЮ́ТЯ, МАЧУ́ЛА, М’Я́ЛО, ГЛЕВТЯ́К (про незграбну й нерішучу, мляву людину); ТЕ́ЛЕПЕНЬ, ВАХЛА́К, ВАХЛА́Й, ПАТИ́КА, НЕЗДА́РА (про незграбну й малотямущу людину); МАРУ́ДА, МАРУ́ДНИК (про неповоротку й нудну людину); БЕ́ЛБАС[БЕ́ЛЬБАС], БАБА́К, БАЙБА́К, ХОМ’Я́К (про неповоротку й лінькувату людину); МУГИ́Р, МУГИРЯ́КА, ЗАМЛО́ (лайл. - про незграбну й грубу людину). Всі його товариші по роботі рухливі та спритні, один він вайло вайлом (Ю. Збанацький); - Ти не гордий, а тюхтій, - уже не дорікала, а сварила сестра (Є. Гуцало); Віднині Павло вже не буде таким незграбою перед найтоншими пориваннями її молодого серця (В. Кучер); Як це могло статися, що він досі не помічав, яка Ляля вродлива! А той лантух Василь, бач, помітив (П. Загребельний); Бойовита Мар’я останнім часом.. ремствувала на свого вусатого ведмедя (Я. Баш); От таким-то бурмилом у сільській роботі був і наш Іван Лінюх, і се була причина, що його не любили господарі (І. Франко); [Ліна:] Та йдіть-бо ви, мамула! (Я. Мамонтов); Сорокалітній, обважнілий, стягнений корсетом і неохайний бамбула з юхтово лисніючим обличчям (І. Волошин); - Хіба з отаким одороблом щось знайдеш? Тільки на вид велетень, а в ділі.. (Я. Баш); Не прийшов же отой одоробало... отой м’яло, вайло (І. Нечуй-Левицький); [Ледачий:] Ну, який же з мене кендюх? Сама шляхетна постать! (І. Карпенко-Карий); Олена зразу ж обізвала його і гавою,.. і опудалом, і паняком, і кендюхом (М. Стельмах); Щирі дитячі сльози чотирнадцятиріч-ного гевала чимало розважали обозників (Ю. Яновський); [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив гергепою? (М. Куліш); А вже товпига і та (Словник Б. Грінченка); Радивон по тім напустився на підлітків, зачав лаяти, ображати, надто старшого хлоп’яка - такий кевель, лентюга, телепень, макуха (К. Гордієнко); [Мотря:] Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок (М. Кропивницький); Я сердивсь, нарікав себе мазуном, лемішкою - ні, не помагає (М. Коцюбинський); Ніхто б не назвав її немною [неповороткою] й розмазнею, коли справа торкалася її роботи (Ю. Яновський); Адже кума, хвалити Бога, не тютя якась: в ту ж мить догадалася, що тут щось єсть (Марко Вовчок); [Степан:] Що ж: де жінка голова, там чоловік мачула (М. Кропивницький); - Лежить оце м’яло, оцей лежень, неначе колода!.. - було кричить він (І. Нечуй-Левицький); Коли б зачепитися вручну - то навряд чи цей глевтяк вирвався б з Юхимових жилавих рук (І. Ле); Було власними руками годує [мати] його, а він, телепень, тільки глита (О. Стороженко); Старий Жежеря тільки насміявся з вахлака, який втелющив собі в голову мрію стати його.. зятем (В. Речмедін); П’яне панство танцює хай, святкуючи свою дворянську усобну перемогу над вахлаєм (П. Тичина); Ну, й з тебе, патика, нічого не второпаєш (Словник Б. Грінченка); - Від війська вільний? - Не взяли, як бачите. - Ще би не бачити! Нездара з тебе! (І. Франко); Не облишив їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (О. Ільченко); - А ти чого, белбас, сидиш в чотирьох стінах? (Панас Мирний); Бельбас, - приказував Сашко, - дурень кудлатий. Чорти тебе випхнули нагору (Ю. Яновський); Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (І. Котляревський); Не хотів він уславитися, як простакуватий мугир, і стати знов посміховищем пана Потоцького (З. Тулуб); Він такий замло, поки дочвала, то й сонце зайде (Словник Б. Грінченка).
ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬрозм.,ЛІНЮ́Х розм.,ЛЕДА́ЩОзневажл.,ЛЕДАРЮ́ГАпідсил.зневажл.,ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл.,ЛЕДАЩИ́ЦЯзневажл. рідше;ГАВОЛО́Взневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬрозм.,ЛЕЖЕБО́Крозм.,ЛЕЖЕБО́КАрозм.,ВАЛЯ́КА розм.,ПІЧКУ́Ррозм.,БАБА́К[БАЙБА́К]розм.рідко (той, хто любить багато відпочивати, лежати). - Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся (О. Гончар); - Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, - це я давно казав (П. Тичина); Лінивим находитися, а ледачим наробитися (прислів’я); Як зведе [козак] його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (збірник "Україна сміється"); - Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ’яненко); Ледарюгою Остапа назвала [жінка], мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (К. Гордієнко); - Наш син ледацюга, - скаржиться мати. - Нічим не цікавиться, байдикує (збірник "Український анекдот"); Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити (пісня); Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою (М. Ю. Тарновський); - Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький); - Вставай, лежебоко, - сказав добродушно батько, - та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (О. Донченко); "Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!" (Ганна Барвінок); [Пугач:] Ну, я все сказав. Не хочете - як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці (О. Гончар); - А що? - Ірися щебетала: - Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?.. (І. Котляревський). - Пор. гульві́са, дармої́д.