-1-
прикметник, вищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ба́жаніший ба́жаніша ба́жаніше ба́жаніші
родовий ба́жанішого ба́жанішої ба́жанішого ба́жаніших
давальний ба́жанішому ба́жанішій ба́жанішому ба́жанішим
знахідний ба́жаніший, ба́жанішого ба́жанішу ба́жаніше ба́жаніші, ба́жаніших
орудний ба́жанішим ба́жанішою ба́жанішим ба́жанішими
місцевий на/у ба́жанішому, ба́жанішім на/у ба́жанішій на/у ба́жанішому, ба́жанішім на/у ба́жаніших
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ба́жаніший ба́жаніша ба́жаніше ба́жаніші
родовий ба́жанішого ба́жанішої ба́жанішого ба́жаніших
давальний ба́жанішому ба́жанішій ба́жанішому ба́жанішим
знахідний ба́жаніший, ба́жанішого ба́жанішу ба́жаніше ба́жаніші, ба́жаніших
орудний ба́жанішим ба́жанішою ба́жанішим ба́жанішими
місцевий на/у ба́жанішому, ба́жанішім на/у ба́жанішій на/у ба́жанішому, ба́жанішім на/у ба́жаніших