-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | баді́ка | баді́ки |
родовий | баді́ки | баді́ків |
давальний | баді́ці | баді́кам |
знахідний | баді́ку | баді́ків |
орудний | баді́кою | баді́ками |
місцевий | на/у баді́ці | на/у баді́ках |
кличний | баді́ко | баді́ки |
Словник синонімів
ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ’ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | баді́ка | баді́ки |
родовий | баді́ки | баді́ків |
давальний | баді́ці | баді́кам |
знахідний | баді́ку | баді́ків |
орудний | баді́кою | баді́ками |
місцевий | на/у баді́ці | на/у баді́ках |
кличний | баді́ко | баді́ки |
Словник синонімів
ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ’ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).