БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися бадьоро, приховуючи або проганяючи втому, слабість, поганий настрій і т. ін.); КРІПИ́ТИСЯ, МУЖА́ТИСЯрідше (за важких обставин). Я бадьорився, намагався розігнати туман смутку, що горнув мені душу, а все марно (Я. Гримайло); - А ти, Оксеню, кріпись. Ось я до млина поїду, борошна привезу, хліба свіжого з молодого врожаю скуштуєш, сил нових наберешся (І. Цюпа); Вова труснув головою й осміхнувся. "Мужайся, Антоне!" - черкнув він на кінці сторінки щоденника... (С. Васильченко). - Пор. 2. трима́тися.

БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯрозм.,ХРАБРУВА́ТИрозм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯзаст.; КОЗИРИ́ТИСЯрозм., КОКО́ШИТИСЯрозм.,ПРИ́НДИТИСЯрозм. (звичайно при несхвальному ставленні мовця до цього); БРАВУВА́ТИ (вдавати з себе хороброго, навмисно легковажити небезпекою). Шарль бадьорився перед імператором, гордий, що Наполеон знає його особисто і називає по імені, як близького товариша (П. Кочура); - А я б на вашому місці, - храбрився дід, - узяв би та й зробив! (Остап Вишня); - Е-е, я не втоплюся. Я вмію плавати, - храбрував Миколка (Панас Мирний); Ентелл там сильно храбровався [храбрувався], Аж до сорочки ввесь роздягся, Совав Даресу в ніс кулак (І. Котляревський); Допитливі, а то й зневажливі очі звернуто на лаву підсудних, де сидить Богданчик з друзяками. Блідий сидить, не козириться, не корчить блазня (І. Муратов); Далеко ще нам, Науме, до справжніх розвідників. Ми часом і гарячкуємо, кокошимося, забуваємо про витримку, про конспірацію (П. Автомонов); - "..Не та в тебе ситуація. Можна сказати, одною ногою в могилі стоїш, а приндишся (І. Цюпа); Він.. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут).

БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися бадьоро, приховуючи або проганяючи втому, слабість, поганий настрій і т. ін.); КРІПИ́ТИСЯ, МУЖА́ТИСЯрідше (за важких обставин). Я бадьорився, намагався розігнати туман смутку, що горнув мені душу, а все марно (Я. Гримайло); - А ти, Оксеню, кріпись. Ось я до млина поїду, борошна привезу, хліба свіжого з молодого врожаю скуштуєш, сил нових наберешся (І. Цюпа); Вова труснув головою й осміхнувся. "Мужайся, Антоне!" - черкнув він на кінці сторінки щоденника... (С. Васильченко). - Пор. 2. трима́тися.

БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯрозм.,ХРАБРУВА́ТИрозм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯзаст.; КОЗИРИ́ТИСЯрозм., КОКО́ШИТИСЯрозм.,ПРИ́НДИТИСЯрозм. (звичайно при несхвальному ставленні мовця до цього); БРАВУВА́ТИ (вдавати з себе хороброго, навмисно легковажити небезпекою). Шарль бадьорився перед імператором, гордий, що Наполеон знає його особисто і називає по імені, як близького товариша (П. Кочура); - А я б на вашому місці, - храбрився дід, - узяв би та й зробив! (Остап Вишня); - Е-е, я не втоплюся. Я вмію плавати, - храбрував Миколка (Панас Мирний); Ентелл там сильно храбровався [храбрувався], Аж до сорочки ввесь роздягся, Совав Даресу в ніс кулак (І. Котляревський); Допитливі, а то й зневажливі очі звернуто на лаву підсудних, де сидить Богданчик з друзяками. Блідий сидить, не козириться, не корчить блазня (І. Муратов); Далеко ще нам, Науме, до справжніх розвідників. Ми часом і гарячкуємо, кокошимося, забуваємо про витримку, про конспірацію (П. Автомонов); - "..Не та в тебе ситуація. Можна сказати, одною ногою в могилі стоїш, а приндишся (І. Цюпа); Він.. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут).