СТЕБЛО́ (основна частина трав’янистої рослини), СТЕБЛИ́НА[СТЕБЕЛИ́НА], БАДИЛИ́НА, БИ́ЛО діал.; ЦІ́ВКАрозм. (трубчасте стебло); ЛОПУ́ЦЬОКрозм. (молоде, соковите звичайно їстівне стебло). Квітка коливається на довгому стеблі (Н. Забіла); Микола глянув, - на одній стеблині вівса колосків більше за листя (С. Чорнобривець); То вона [кукурудза] любить простір. Як било від била далеко, то шульки розвиваються (А. Крушельницький).