-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | багряни́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | багряни́тиме | багряни́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | багряни́ть | багряня́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
багрянячи́* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | багряни́в | багряни́ли |
жін. р. | багряни́ла |
сер. р. | багряни́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
багряни́вши |
Словник синонімів
БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). - Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Вороньше); Юрко лежав на рядні такий самий, як був, тільки свіжа кров багрила сорочку (Мирослав Ірчан). - Пор. червони́ти.
ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИ розм., КРОВ’ЯНИ́ТИ розм., ЧЕРЛЕНИ́ТИ діал.; РУМ’Я́НИТИ, РОЗРУМ’Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИ діал. (робити щось світло-червоним). - Док.: почервони́ти, порум’я́нити, розрум’я́нити. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Зоря, подібна до жоржини, кривавить рваних хмар кінці... (В. Сосюра); Ночами далекі заграви кров’янили небо (П. Кочура); Жовнірів лють черленила, а Василя кров повенила (Марко Черемшина); Крило зорі рум’янить тучі у голубій далечині (В. Сосюра); Ходить полем щедре літо.., Наливає колоски, Розрум’янює садки (М. Стельмах); Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко). - Пор. багряни́ти, 1. черво́ний.
Словник відмінків
Інфінітив | багряни́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | багряни́тиме | багряни́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | багряни́ть | багряня́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
багрянячи́* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | багряни́в | багряни́ли |
жін. р. | багряни́ла |
сер. р. | багряни́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
багряни́вши |
Словник синонімів
БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). - Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Вороньше); Юрко лежав на рядні такий самий, як був, тільки свіжа кров багрила сорочку (Мирослав Ірчан). - Пор. червони́ти.
ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИ розм., КРОВ’ЯНИ́ТИ розм., ЧЕРЛЕНИ́ТИ діал.; РУМ’Я́НИТИ, РОЗРУМ’Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИ діал. (робити щось світло-червоним). - Док.: почервони́ти, порум’я́нити, розрум’я́нити. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Зоря, подібна до жоржини, кривавить рваних хмар кінці... (В. Сосюра); Ночами далекі заграви кров’янили небо (П. Кочура); Жовнірів лють черленила, а Василя кров повенила (Марко Черемшина); Крило зорі рум’янить тучі у голубій далечині (В. Сосюра); Ходить полем щедре літо.., Наливає колоски, Розрум’янює садки (М. Стельмах); Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко). - Пор. багряни́ти, 1. черво́ний.