БАГРЯ́НЕЦЬ (густо-червоний колір), БАГРЕ́ЦЬ, ПУ́РПУР, БАГРЯ́НЬпоет.Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем (Ірина Вільде); Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів (М. Бажан); Ті легенди червоніють, наче пишна багряниця, наче пурпур благородний від крові людей невинних (Леся Українка); Пломеніє на сході молода світанкова багрянь (Л. Забашта).

РУМ’Я́НЕЦЬ (природний рожевий або червоний колір щік, обличчя), ЧЕ́РВІНЬ, ФА́РБАрідко,ТРОЯ́НДИпоет.,КРА́СКАрозм.,РУМ’Я́НОКрозм.;РО́ЗЛИ́В (великий, широкий рум’янець). З села до нас приходили дівчата з густим, мов цвіт, рум’янцем на щоках (М. Стельмах); Я бачу неміч; блідий вид І щоки, червінем покриті (Я. Щоголів); Фарба поволі сходила з її й так блідих щік (О. Копиленко); На обличчі її розквітають дві троянди (Н. Рибак); Постать її була гнучка, лице бліде з легкою краскою (Леся Українка); Ксеня бачила, як стривожені жінки, з сухими рум’янками на щоках, почали обсмикувати на дітях сукеночки, штанці (В. Бабляк); Спідлоба глянула [Орися] на Юлю, і ще більше прогустішав на щоках вишневий розлив (Григорій Тютюнник). - Пор. багря́нець.