ХОТІ́ТИчого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯдо чого,ТЯГНУ́ТИСЯдо чого,ХТІ́ТИрозм.,ОХО́ТИТИСЯдо чого і з інфін., розм.,ВО́ЛИТИзаст., уроч.,РА́ЧИТИзаст.,БА́ГНУТИдіал.; ЖАДА́ТИчого, підсил.,ПРА́ГНУТИз інфін., до чого і чого, підсил., ПОРИВА́ТИСЯз інфін., до чого, підсил.,ГНА́ТИСЯза чим, розм. підсил.,ГОНИ́ТИСЯза чим, розм. підсил., ГАНЯ́ТИСЯза чим, розм. підсил., СТРИМІ́ТИдо чого, розм. підсил.,РЕ́ГНУТИз інфін., діал. підсил.,ЗМАГА́ТИдо чого, діал. підсил. (мати нестримне бажання до чогось, рішучість до дій). - Коли слабкіший спілкується з сильним, то він теж хоче бути сильним, прагне бути схожим на свого товариша (Є. Гуцало); Вчитися!О, цього бажала вся душа його, до цього поривалася вся істота його! (Б. Грінченко); Юрко вже волів не снідати, лиш аби до хати не йти (Лесь Мартович); Уже пекучий день настав.. Робилось душно, - я жадав, Щоб де під деревом спочити (Я. Щоголів); - Я пригадую, якми, селянські хлопці й дівчата, тяглися до освіти (І. Цюпа); О, хтів би я всі мови знать, Усі країни облітать (М. Рильський); Та [дівчина] не плила б такою павою: не охотилась іти за Василя (Ганна Барвінок); Діти, про вас перед смертю своєю Думав отець ваш і волив тоді Порівну вас наділити землею (Д. Павличко); Аж регне заміж, та ніхто не свата (прислів’я). - Пор. 1. захоті́ти.