-1-
іменник середнього роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Багно́  
родовий Багна́  
давальний Багну́  
знахідний Багно́  
орудний Багно́м  
місцевий на/у Багні́  
кличний Багно́*  
відмінок однина множина
називний Багно́  
родовий Багна́  
давальний Багну́  
знахідний Багно́  
орудний Багно́м  
місцевий на/у Багні́  
кличний Багно́*  
відмінок однина множина
називний багно́ ба́гна
родовий багна́ ба́гон
давальний багну́ ба́гнам
знахідний багно́ ба́гна
орудний багно́м ба́гнами
місцевий на/у багні́, по багну́ на/у ба́гнах
кличний багно́* ба́гна*

Словник синонімів

БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́мн. (одн.МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯрозм.,БАГНЮ́КАрозм.,БАГНОВИ́ЦЯрідше,БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КАрозм. (болотисте тванисте місце, болотиста місцевість); ГНИЛОВО́ДДЯ, ГНИЛОВІ́Дрідше,ГНИЛОВО́ДЬрідше,ПРОГНІ́Й (болотиста місцевість, покрита стоячою, затхлою водою); МОКВА́діал.,МОКЛЯ́Кдіал.,МОКРЯ́Кдіал.,МОКРА́ВИНАдіал. (грузьке, вологе місце, низина, залита водою); РУДА́діал.,РУ́ДКАдіал. (іржаве болото). Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки, дороги не наїжджені, плутані - вдарять дощі, ні проїдеш, ні пройдеш (Григорій Тютюнник); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Т. Шевченко); Коровайний узявся перекинути через мочарі греблю і міст, щоб до дач не треба було робити гаку у п’ять-шість кілометрів (Д. Бедзик); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); [Олександр:] Позастрявали машини в болоті. Ревуть мотори... Газують.. Не можуть вилізти з багнюки (Ю. Мокрієв); Оленчук не впізнавав своїх штурмовиків. Замість виснаженої, смертельно втомленої колони, що тільки-но знемагала в багновищах Сиваша, пролітали перед ним зараз лави інших, мовби окрилених людей (О. Гончар); Якийсь кат за сьогодні моста розвалив, саме зуб’я стирчить.. - Отож, хоч-не-хоч, а доведеться тепер, як замутеличеній вівці, кружляти об’їздами до самісінької ночі. Вдадуться нам ці об’їзди на гниловодді (М. Стельмах); Твань, гниловодь чвакає, затягує по коліно... Чи кожного Дорош пошле косить, гребти на болоті сіно? (К. Гордієнко); - Не голоси, - строго наказав дід. - Зніми з нього все, в сухе вдягни... Та швидше, не чухайся, кажу... В прогній вскочив (В. Большак). - Пор. драговина́, 1. трясовина́.
БОЛО́ТО (погане середовище, що справляє несприятливий вплив на кого-небудь; те, що засмоктує, губить усе хороше в людині), БАГНО́, ТРЯСОВИНА́, ТВАНЬзневажл.,БАГНИ́ЩЕрозм.,БАГНОВИ́ЩЕрозм.,БАГНЮ́КАпідсил. розм.Тут я почуваю, що мене затягає в болото міщанського життя (В. Еллан-Блакитний); Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Б. Грінченко); За символом в поезіїдекадансу завжди простягалася болотна трясовина містичного, "божественного", "непізнаванного" (Л. Новиченко); Вона стане матір’ю, обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її, і гнила твань дрібниць покриє всі надії (П. Колесник).
ГРЯЗЬ (розмокла земля), ГРЯЗЮ́КАпідсил.,БОЛО́ТО, БАГНО́, БАГНИ́ЩЕпідсил.,БАГНОВИ́ЩЕпідсил.,БАГНЮ́КАпідсил., БАГНОВИ́ЦЯ, БАГОВИ́ННЯ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КАпідсил.,КАЛрозм.,КАЛЮ́КАпідсил. розм.;МІ́СИВОрозм. (на дорозі - від ніг, коліс тощо). Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь (прислів’я); - Ой дочко! І чого тобі було лізти в ту грязюку та ще й босоніж..? (І. Нечуй-Левицький); Рвонули коні! Каміння, болото сипнули з-під копит (Г. Хоткевич); Брели по коліна солдати в багні, Волами вивозили танки й гармати... (І. Нехода); Із станції тягачами по багнищі тягнуть [фураж] (О. Гончар); Весняна вода розмила шляхи, видовбала рови і ями, перетворила дорогу на суцільне багновище (М. Чабанівський); - Ми подібні будем до свиней, которі, вилізши з багнюки, знову в той самий кал ідуть (О. Ільченко); І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю (М. Старицький); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); Надвір вийдеш - дощ та твань, та туман непроглядний (Панас Мирний); Сорочина вся в тванюці масній (П. Козланюк); Під стріхами щебечуть ластівки, Будуючи хоромки із калюки (І. Вирган); За кілька хвилин земля під ногами вже перетворилася в буре місиво (Н. Рибак).

Словник фразеологізмів

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

втопта́ти в багню́ку (в багно́, в зе́млю і т. ін.) кого. Заплямувати, зганьбити, дискредитувати когось. — Хіба німці не втоптали в багнюку свого Гете і Шіллера? — казав він [Гречкун] (Ю. Бедзик); — Пусти його, се добра людина: у багно тебе не втопче (П. Куліш); — А отой [Польський] мене доїв, той мене в землю втоптав! — і Порох знову заходив по хаті (Панас Мирний).

топта́ти / затопта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого. Принижувати чию-небудь гідність, знеславлювати когось, ганьбити. [Микола:] Не показуйся прилюдно з ним. Не топчи в болото моєї бідної голови (І. Франко); — Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (І. Нечуй-Левицький); Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже піднялася (В. Кучер).

міси́ти боло́то (багно́, багню́ку і т. ін.). Йти, їхати, ходити по розмитій дорозі, по бездоріжжю. Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (П. Козланюк); Хай знає, що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку (О. Гончар). міси́ти нога́ми багню́ку. Після відпочинку люди побадьорішали, дружно місили ногами багнюку (Григорій Тютюнник).

топта́ти / затопта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого. Принижувати чию-небудь гідність, знеславлювати когось, ганьбити. [Микола:] Не показуйся прилюдно з ним. Не топчи в болото моєї бідної голови (І. Франко); — Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (І. Нечуй-Левицький); Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже піднялася (В. Кучер).

-2-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Багно́  
родовий Багна́  
давальний Багну́  
знахідний Багно́  
орудний Багно́м  
місцевий на/у Багні́  
кличний Багно́*  
відмінок однина множина
називний Багно́  
родовий Багна́  
давальний Багну́  
знахідний Багно́  
орудний Багно́м  
місцевий на/у Багні́  
кличний Багно́*  
відмінок однина множина
називний багно́ ба́гна
родовий багна́ ба́гон
давальний багну́ ба́гнам
знахідний багно́ ба́гна
орудний багно́м ба́гнами
місцевий на/у багні́, по багну́ на/у ба́гнах
кличний багно́* ба́гна*

Словник синонімів

БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́мн. (одн.МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯрозм.,БАГНЮ́КАрозм.,БАГНОВИ́ЦЯрідше,БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КАрозм. (болотисте тванисте місце, болотиста місцевість); ГНИЛОВО́ДДЯ, ГНИЛОВІ́Дрідше,ГНИЛОВО́ДЬрідше,ПРОГНІ́Й (болотиста місцевість, покрита стоячою, затхлою водою); МОКВА́діал.,МОКЛЯ́Кдіал.,МОКРЯ́Кдіал.,МОКРА́ВИНАдіал. (грузьке, вологе місце, низина, залита водою); РУДА́діал.,РУ́ДКАдіал. (іржаве болото). Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки, дороги не наїжджені, плутані - вдарять дощі, ні проїдеш, ні пройдеш (Григорій Тютюнник); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Т. Шевченко); Коровайний узявся перекинути через мочарі греблю і міст, щоб до дач не треба було робити гаку у п’ять-шість кілометрів (Д. Бедзик); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); [Олександр:] Позастрявали машини в болоті. Ревуть мотори... Газують.. Не можуть вилізти з багнюки (Ю. Мокрієв); Оленчук не впізнавав своїх штурмовиків. Замість виснаженої, смертельно втомленої колони, що тільки-но знемагала в багновищах Сиваша, пролітали перед ним зараз лави інших, мовби окрилених людей (О. Гончар); Якийсь кат за сьогодні моста розвалив, саме зуб’я стирчить.. - Отож, хоч-не-хоч, а доведеться тепер, як замутеличеній вівці, кружляти об’їздами до самісінької ночі. Вдадуться нам ці об’їзди на гниловодді (М. Стельмах); Твань, гниловодь чвакає, затягує по коліно... Чи кожного Дорош пошле косить, гребти на болоті сіно? (К. Гордієнко); - Не голоси, - строго наказав дід. - Зніми з нього все, в сухе вдягни... Та швидше, не чухайся, кажу... В прогній вскочив (В. Большак). - Пор. драговина́, 1. трясовина́.
БОЛО́ТО (погане середовище, що справляє несприятливий вплив на кого-небудь; те, що засмоктує, губить усе хороше в людині), БАГНО́, ТРЯСОВИНА́, ТВАНЬзневажл.,БАГНИ́ЩЕрозм.,БАГНОВИ́ЩЕрозм.,БАГНЮ́КАпідсил. розм.Тут я почуваю, що мене затягає в болото міщанського життя (В. Еллан-Блакитний); Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Б. Грінченко); За символом в поезіїдекадансу завжди простягалася болотна трясовина містичного, "божественного", "непізнаванного" (Л. Новиченко); Вона стане матір’ю, обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її, і гнила твань дрібниць покриє всі надії (П. Колесник).
ГРЯЗЬ (розмокла земля), ГРЯЗЮ́КАпідсил.,БОЛО́ТО, БАГНО́, БАГНИ́ЩЕпідсил.,БАГНОВИ́ЩЕпідсил.,БАГНЮ́КАпідсил., БАГНОВИ́ЦЯ, БАГОВИ́ННЯ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КАпідсил.,КАЛрозм.,КАЛЮ́КАпідсил. розм.;МІ́СИВОрозм. (на дорозі - від ніг, коліс тощо). Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь (прислів’я); - Ой дочко! І чого тобі було лізти в ту грязюку та ще й босоніж..? (І. Нечуй-Левицький); Рвонули коні! Каміння, болото сипнули з-під копит (Г. Хоткевич); Брели по коліна солдати в багні, Волами вивозили танки й гармати... (І. Нехода); Із станції тягачами по багнищі тягнуть [фураж] (О. Гончар); Весняна вода розмила шляхи, видовбала рови і ями, перетворила дорогу на суцільне багновище (М. Чабанівський); - Ми подібні будем до свиней, которі, вилізши з багнюки, знову в той самий кал ідуть (О. Ільченко); І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю (М. Старицький); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); Надвір вийдеш - дощ та твань, та туман непроглядний (Панас Мирний); Сорочина вся в тванюці масній (П. Козланюк); Під стріхами щебечуть ластівки, Будуючи хоромки із калюки (І. Вирган); За кілька хвилин земля під ногами вже перетворилася в буре місиво (Н. Рибак).

Словник фразеологізмів

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

втопта́ти в багню́ку (в багно́, в зе́млю і т. ін.) кого. Заплямувати, зганьбити, дискредитувати когось. — Хіба німці не втоптали в багнюку свого Гете і Шіллера? — казав він [Гречкун] (Ю. Бедзик); — Пусти його, се добра людина: у багно тебе не втопче (П. Куліш); — А отой [Польський] мене доїв, той мене в землю втоптав! — і Порох знову заходив по хаті (Панас Мирний).

топта́ти / затопта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого. Принижувати чию-небудь гідність, знеславлювати когось, ганьбити. [Микола:] Не показуйся прилюдно з ним. Не топчи в болото моєї бідної голови (І. Франко); — Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (І. Нечуй-Левицький); Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже піднялася (В. Кучер).

міси́ти боло́то (багно́, багню́ку і т. ін.). Йти, їхати, ходити по розмитій дорозі, по бездоріжжю. Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (П. Козланюк); Хай знає, що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку (О. Гончар). міси́ти нога́ми багню́ку. Після відпочинку люди побадьорішали, дружно місили ногами багнюку (Григорій Тютюнник).

топта́ти / затопта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого. Принижувати чию-небудь гідність, знеславлювати когось, ганьбити. [Микола:] Не показуйся прилюдно з ним. Не топчи в болото моєї бідної голови (І. Франко); — Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (І. Нечуй-Левицький); Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже піднялася (В. Кучер).