ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ, БАГАТІ́ШАТИ[БАГА́ТШАТИ], ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). - В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг - збагачуватись!.. (М. Руденко); - Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); [Демко:] Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). - Пор. розбагаті́ти.