багатомовність 1 значень
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | багатомо́вність | |
| родовий | багатомо́вності | |
| давальний | багатомо́вності | |
| знахідний | багатомо́вність | |
| орудний | багатомо́вністю | |
| місцевий | на/у багатомо́вності | |
| кличний | багатомо́вносте* |
Словник антонімів
| БАГАТОМОВНИЙ | ОДНОМОВНИЙ |
| Який знає, користується, розмовляє багатьма мовами, поліглот. | Який знає, користується, розмовляє однією мовою. |
| Багатомовний, а, е ~ одномовний, а, е громадянин, країна, людина, населення, натовп. Бути, ставати багатомовним ~ одномовним. | |
| Словники бувають одномовні і багатомовні. | |
| Багатомовність ~ одномовність. | |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | багатомо́вність | |
| родовий | багатомо́вності | |
| давальний | багатомо́вності | |
| знахідний | багатомо́вність | |
| орудний | багатомо́вністю | |
| місцевий | на/у багатомо́вності | |
| кличний | багатомо́вносте* |
Словник антонімів
| БАГАТОМОВНИЙ | ОДНОМОВНИЙ |
| Який знає, користується, розмовляє багатьма мовами, поліглот. | Який знає, користується, розмовляє однією мовою. |
| Багатомовний, а, е ~ одномовний, а, е громадянин, країна, людина, населення, натовп. Бути, ставати багатомовним ~ одномовним. | |
| Словники бувають одномовні і багатомовні. | |
| Багатомовність ~ одномовність. | |