-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ба́витися, ба́витись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ба́вмося, ба́вмось
2 особа ба́вся ба́втеся, ба́втесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ба́витимуся, ба́витимусь ба́витимемося, ба́витимемось, ба́витимемся
2 особа ба́витимешся ба́витиметеся, ба́витиметесь
3 особа ба́витиметься ба́витимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ба́влюся, ба́влюсь ба́вимося, ба́вимось, ба́вимся
2 особа ба́вишся ба́витеся, ба́витесь
3 особа ба́виться ба́вляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ба́влячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ба́вився, ба́вивсь ба́вилися, ба́вились
жін. р. ба́вилася, ба́вилась
сер. р. ба́вилося, ба́вилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ба́вившись

Словник синонімів

ГРА́ТИу що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯу що, БА́ВИТИСЯу що, чого,ГУЛЯ́ТИу що, розм.,ГУЛЯ́ТИСЯу що, розм.;РІ́ЗАТИСЯу що, розм.,ДУ́ТИСЯу що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИбез додатка, розм. (у карти); ПЕРЕКИДА́ТИСЯрозм. (перев. у карти - нашвидку). - Док.: погра́ти, погра́тися, поба́витися, погуля́ти, погуля́тися, порі́затися, переки́нутися. Коли б воля - побіг би він тепер на вулицю до хлопців, у м’яча грати, свинку туряти (Панас Мирний); Хлопчики із сміхом та вереском гралися в сніжки (З. Тулуб); В сквері діти бавляться "в війну" (В. Бичко); - Бавимося ковалевої паняночки! (Ірина Вільде); Чоловіки гуляли в карти (Г. Епік); У м’яча гулялися дівчатка (П. Тичина); Біля приміщення варти, у холодку, гурт гайдамаків ріжуться в карти (А. Головко); - Ну, як же він там? - Нібито в карти дується на всю (А. Головко); На гроші там не козиряли, А в кітьки крашанками грали (І. Котляревський); Увечері зібралося в Енгельгардта кілька друзів - за чаркою доброго вина у карти перекинутися (О. Іваненко).
ГРА́ТИСЯ (проводити час в іграх, забавах), БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИрозм., ГУЛЯ́ТИрозм.,ГУЛЯ́ТИСЯрозм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯрозм. рідше,ГАРЮВА́ТИдіал.Йдуть малята гратись на лужок (В. Бичко); Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавитися з нею було не можна (І. Нечуй-Левицький); Я була дитина, Я гралася, забавлялась, А вона [мати] все в’яла (Т. Шевченко); З подругами ніколи не грала [Маруся] і вже.. до них і не виходила (Г. Квітка-Основ’яненко); Біліцуцики гуляють на соломі (М. Рильський); Партія дівчаток.. гулялася була на одшибі (А. Кримський); У сушарні.. Прибавлялись гайдуцькі синки (П. Воронько); На толоці пастухи.. Гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасьбі (А. Головко). - Пор. I. пустува́ти.

Словник фразеологізмів

гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) в пі́жмурки (у жму́рки), несхв. Діяти нечесно, часом роблячи простакуватий вигляд; хитрувати, приховуючи щось. — Його вигляд, м’яко висловлюючись, не загрозливий. .. ми даремно граємося в піжмурки (О. Донченко); — Тепер вам, полковнику, нічого гратися в жмурки. Ви, надіюсь, розкажете про все, що нас буде цікавити (В. Кучер); — Максиме. Не будемо грати у піжмурки. Поговоримо прямо (Д. Ткач); Його [єфрейтора] погляд наче говорив: якщо язик збреше, то очі скажуть правду. Машкарук і не збирався грати в піжмурки (В. Поліщук); — Давайте покинемо бавитися в піжмурки. Так буде краще. А щиру відповідь ви дістали раніш (Ю. Шовкопляс).

гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) з вогне́м, несхв. Поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати. — Я прийшов попередити, щоб ви .. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! (М. Стельмах); — Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав (В. Сосюра); Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… (І. Цюпа); —Не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здається, й досі не знаєш, що таке життя (М. Стельмах); — Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір’я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий). огне́м гра́ти. Почув, що Жука вже нема і не буде.— Таки здобувся свого… А й огнем же грав! — вимовив він, зітхнувши (Панас Мирний).

гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) в пі́жмурки (у жму́рки), несхв. Діяти нечесно, часом роблячи простакуватий вигляд; хитрувати, приховуючи щось. — Його вигляд, м’яко висловлюючись, не загрозливий. .. ми даремно граємося в піжмурки (О. Донченко); — Тепер вам, полковнику, нічого гратися в жмурки. Ви, надіюсь, розкажете про все, що нас буде цікавити (В. Кучер); — Максиме. Не будемо грати у піжмурки. Поговоримо прямо (Д. Ткач); Його [єфрейтора] погляд наче говорив: якщо язик збреше, то очі скажуть правду. Машкарук і не збирався грати в піжмурки (В. Поліщук); — Давайте покинемо бавитися в піжмурки. Так буде краще. А щиру відповідь ви дістали раніш (Ю. Шовкопляс).