-1-
іменник чоловічого роду, істота
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний баболю́б баболю́би
родовий баболю́ба баболю́бів
давальний баболю́бові, баболю́бу баболю́бам
знахідний баболю́ба баболю́бів
орудний баболю́бом баболю́бами
місцевий на/у баболю́бові, баболю́бі на/у баболю́бах
кличний баболю́бе баболю́би

Словник синонімів

ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИКрозм.;ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИКрозм.,ДЖИГУ́Нрозм.,ЗАКОХА́НЕЦЬірон.,БАБІ́Йзневажл.,БАБОЛЮ́Бзневажл.,БА́БИЧзневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИКзневажл.,ВОЛОЦЮ́ГАзневажл.,МОРГУ́Нрозм. рідко,СЕЛАДО́Нзаст. (той, хто любить залицятися до жінок, дівчат); ДІВЧАЧУ́Ррозм.,ДІВЧУ́Ррозм. (той, хто захоплюється дівчатами). Надія не звертала ніякої уваги на залицяльників, хоч були серед них хлопці хороші й порядні (І. Цюпа); - Надивилась я на Прісю за ті два тижні влітку. У неї тільки кавалери в голові (А. Головко); За оцим ось рогом підстеріг її знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський); - Поруновський хотів стрілятись за свою жінку з ловеласом Кочу (І. Нечуй-Левицький); Старий зальотник не поскупився на компліменти (Л. Дмитерко); - Я й сама бачу, який ти є волоцюга й зальотник!.. - Джиґун! Баболюб! (О. Ільченко); Я, Хома Прищепа, ..хоч і не бабій і не джиґун, ..а на гарну молодицю чи на гарну дівку люблю подивиться (Є. Гуцало); Звертаючись мислено до свого рідного села, пригадую відчайдушного спідничника і розпусника Корсана, якого замінив не менш талановитий ловелас (Ю. Мельничук). - Пор. споку́сник.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний баболю́б баболю́би
родовий баболю́ба баболю́бів
давальний баболю́бові, баболю́бу баболю́бам
знахідний баболю́ба баболю́бів
орудний баболю́бом баболю́бами
місцевий на/у баболю́бові, баболю́бі на/у баболю́бах
кличний баболю́бе баболю́би

Словник синонімів

ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИКрозм.;ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИКрозм.,ДЖИГУ́Нрозм.,ЗАКОХА́НЕЦЬірон.,БАБІ́Йзневажл.,БАБОЛЮ́Бзневажл.,БА́БИЧзневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИКзневажл.,ВОЛОЦЮ́ГАзневажл.,МОРГУ́Нрозм. рідко,СЕЛАДО́Нзаст. (той, хто любить залицятися до жінок, дівчат); ДІВЧАЧУ́Ррозм.,ДІВЧУ́Ррозм. (той, хто захоплюється дівчатами). Надія не звертала ніякої уваги на залицяльників, хоч були серед них хлопці хороші й порядні (І. Цюпа); - Надивилась я на Прісю за ті два тижні влітку. У неї тільки кавалери в голові (А. Головко); За оцим ось рогом підстеріг її знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський); - Поруновський хотів стрілятись за свою жінку з ловеласом Кочу (І. Нечуй-Левицький); Старий зальотник не поскупився на компліменти (Л. Дмитерко); - Я й сама бачу, який ти є волоцюга й зальотник!.. - Джиґун! Баболюб! (О. Ільченко); Я, Хома Прищепа, ..хоч і не бабій і не джиґун, ..а на гарну молодицю чи на гарну дівку люблю подивиться (Є. Гуцало); Звертаючись мислено до свого рідного села, пригадую відчайдушного спідничника і розпусника Корсана, якого замінив не менш талановитий ловелас (Ю. Мельничук). - Пор. споку́сник.